Курс з Української мови 10 клас

                                 Дистанційне навчання 2020-2021

20.04.21. Тема. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

Виконуємо завдання,які розміщені у вайбері, пробне ЗНО 2021.

06.04.21.     ТЕМА.    Походження та розвиток мови. Виникнення і розвиток різних видів письма

історія виникнення письма

1. 1. Виникнення письма
2. 2. До винаходу письма людство йшло довгими шляхами і тільки кілька тисячоріч назад стало застосовувати для запису мови знаки. Прийнято вважати, що це відбулося біля шести тисяч років тому, у четвертому тисячолітті до нашої ери (епоха неоліту), на думку інших дослідників – уже з восьмого тисячоліття. Правда, перші найпростіші спроби графічної передачі інформації, знайдені в печерах на півночі Іспанії зроблені близько 20 тис. pоків до н.е., проте немає достатніх підстав називати їх письмом.
3. 3. Символи Для передачі інформації первісні люди також широко використовували різні предмети, котрі символізували певні поняття, або передавали думку. Наприклад, оголошуючи війну, плем'я посилало своєму супротивнику стріли або меч. Зелена гілка, зазвичай, означала миротворчі наміри; кисет з тютюном у північних індійців означав можливість владнати справи мирним шляхом. Інколи таким чином сторонам вдавалось висловити більш широку думку.
4. 4.  Грецький історик Геродот (484-425 р. до н.е.) у своїй "Історії" засвідчує про своєрідний дипломатичний документ, переданий персидському царю Дарію від скіфів. Таким "посланням" були: птах, миша, жаба і п'ять стріл. Розшифровувався цей первісний документ так: "якщо ви, перси, як птахи, не полетите в небо, чи як миші, не зариєтеся в землю, чи, як жаби, не пострибаєте в болото, то повернетеся назад, уражені цими стрілами".  Такі предметні послання (арако) й дотепер використовуються деякими африканськими народностями.
5. 5. “Вузелковий” спосіб передавання інформації  Ще й нині в Перу пастухи користуються шнурами з зав'язаними на них вузликами для підрахунку своєї худоби. Шнур одного кольору служить для позначення биків, а кількість вузликів на ньому відповідає кількості голів у стаді. Шнур іншого кольору позначає корів, третього - телят і тому подібне.  Деякі індійські племена зазвичай використовували вузелковий календар. Відправляючись у далеку путь, чоловік залишав дружині мотузку, на якій було стільки вузлів, скільки днів він планував пробути в дорозі. Далеким відгомоном цього "письма" стала й звичка деяких наших родичів "для пам'яті" зав'язувати вузлик на носовій хустинці.  З часом, дещо удосконаливши, вузелковим способом наші предки стали передавати більш складні повідомлення.
6. 6. “КІПУ”  Високорозвинений народ інків використовував так зване документування "кіпу". Виглядало воно таким чином: до основної мотузки в чітко визначеному порядку прикріплювалися більш тонкі шнури й нитки, а також шматочки тканини різного кольору, кожен з яких ніс своє смислове навантаження, що символізувало якесь поняття. Певне значення мали також товщина й довжина шнурів, число вузликів. Зі столиці держави до всіх провінцій і навпаки, у центр, переправлялись документи "кіпу" з різного роду повідомленнями: про збір податків, врожай картоплі чи кукурудзи, розмір військової здобичі, число полонених рабів тощо.  Подібний спосіб фіксування інформації був відомий також і в інших частинах світу (наприклад, в Китаї та Скандинавії).
7. 7. “Вампум"  Племена ірокезів Північної Америки користувалися родинним письмом "вампум". Воно також засновувалось на сполученні різних кольорів. Документ "вампум" являв собою стрічку, сплетену зі шнурів з нанизаними на них художньо обробленими черепашками. Кожне таке кольорове сполучення відповідало якомусь певному суттєвому значенню. Зазначене черепашкове письмо аж ніяк не було монополією індіанців. У якості мнемологічного засобу ним користувалися й користуються сьогодні деякі африканські племена.
8. 8.  Таким чином, протягом тисячоліть люди випробували різні способи фіксації й передачі інформації як на відстані, так і в часі. Основним недоліком первісних форм документування було те, що їх важко було зрозуміти. Іноді вони залишалися зовсім незрозумілими "читачеві" й мали потребу в тлумаченні фахівцем "дешифрувальником", заздалегідь обізнаним зі змістом послання. Примітивність і консервативність подібного письма перешкоджали вираженню всього багатства понять, доступних людському мисленню й письму.  Нинішня, узвичаєна нами система письма, розвинулася не з предметно-черепашкового, "паличкового", "кулькового" чи вузелкового письма, а з піктографічного - зображувального, що широко використовувалася в стародавні часи.
9. 9. Піктографія  Піктографія - це фіксація і передача інформації з допомогою малюнків. Піктографічне письмо з'явилося ще в період розквіту первісного товариства у верхньому палеоліті. З допомогою послідовного ряду розміщення малюнків, що зображують окремі конкретні предмети, передається певна інформація про господарських, громадських, військових та інших ситуаціях. Піктографічне лист мав безліч безсумнівних переваг, які визначили можливості його розвитку в більш високі форми писемності, аж до фонетичної.
10. 10. Фонетичне письмо Фінікійський алфавіт Вищою формою писемності, склалася у II тис. до н.е., було фонетичне письмо, літерне, якому знаки позначають не предмети, а склади, звуки і графічно передаються окремі звукові позначення. Перше алфавітна лист винайшли фінікійці. Фінікійське лист було покладено в основу давньогрецької, а також арабського письма, з якого пізніше виникли індійська, перська, арабська системи писемності.
11. 11. Кирилиця. Глаголиця  Від фінікійського алфавіту походить більшість сучасних алфавітів: в тому числі латинський, грецький Від грецького - кирилиця.  Від латинського - французький,англійський, іспанський, німецький алфавіти. Від візантійського варіанту грецького алфавіту походить кирилиця, від якої походить український алфавіт та російський алфавіт.

Готуємось до ЗНО за посиланням  https://osvita.ua/test/answers/ukr-mova.html

23.03.21.  Тема. Повторення вивченого. 

Тренуємось розв"язувати тести  за посиланням https://osvita.ua/test/answers/ukr-mova.html

16. 03 21.  Тема.    Походження і розвиток укаїнської мови.

Згідно з висновками багатьох мовознавців, українська мова виникла набагато раніше, ніж вважає офіційна наука.

На думку цих дослідників, українська мова є найдавнішою з живих слов’янських мов, а російська мова новіша й походить від української церковної мови (церковнослов’янської) – повідомляє M-Ukraine.

448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України), записав слова «мед» і

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини. Це єдина на сьогоднішній день державна мова в Україні. Також є однією з офіційних мов Придністров’я та частини Сербії. В 1918—1920 рр. вона була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки, повідомляє volianarodu.org.ua.

Українською розмовляють в Україні й у тих країнах, де є чимала українська діаспора (наприклад, у США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Росії).

В різні часи мовознавці висували різні гіпотези з приводу виникнення української мови. В наш час є дві гіпотези, визнані в наукових колах:

концепція славіста, доктора філософії, академіка Ю. Шевельова — українська мова безпосередньо виділилася з праслов’янської мови.

концепція російського мовознавця О. Шахматова — українська мова виникла зі спільноруської прамови, від якої походять й інші «руські мови» (північно-великоруська, південно-великоруська та білоруська).

Однак, ця версія, на думку багатьох лінгвістів, є недовершеною, оскільки українська мова суттєво відрізняється від інших «руських» мов різними фонетичними явищами та лексикою. З точки зору лексики, найближчими до української є білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська — на четвертому місці (62%). А якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською — тільки 11.

Згідно з дослідженнями багатьох мовознавців, українська мова виникла набагато раніше, ніж вважає офіційна наука. На думку цих дослідників, українська мова є найдавнішою з живих слов’янських мов, а російська мова новіша й походить від української церковної мови (церковнослов’янської).

Українська була дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: «повітря», «кохати», «кінь», «дерево», «вогонь».

Учений В.Кобилюх у своїх роботах доводить, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Самим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі, є давні топоніми й гідроніми, які збереглися до наших днів.

Але залишимо суперечки про походження нашої мови історикам і мовознавцям. Натомість наводим 10 цікавих фактів про українську мову:

448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України), записав слова «мед» і «страва».
 

Українська мова — одна з найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її було визнано другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
 

Українська абетка є одним з варіантів кирилиці, вона налічує 33 літери.

Українська мова — одна з найпоширеніших мов у світі, і за кількістю носіїв посідає, за різними даними, 26 або 32 місце в світі.

Українська мова дуже багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів. Але абсолютний рекордсмен – слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», їх аж 45.

Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
 

З ХVІІІ до ХІХ ст. в українській мові використовувалося близько п’ятдесяти різних систем орфографії. За кількістю систем письма українська мова перевершує навіть монгольську, яка зазнала дуже багато змін у правописі.
 

Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана буква українського алфавіту. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

Найдовшим словом, яке існує в українській мові, є «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). Слово містить у собі аж тридцять літер!

Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це відрізняє українську від інших східнослов’янських мов.

Хотілося б додати, що мова — це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації. Тож цілком логічним, на мою думку, є той факт, що народ, який недбало ставиться до рідної мови, культури, не має і своєї незалежної, розвиненої та стабільної держави.

Нехай рядки Шевченка «..І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь..» занадто «хрестоматійні», та все ж у міркуваннях про українську мову на думку завжди спадають саме вони. Якби українці послуговувались цими словами як життєвим девізом і не цуралися своєї мови, певно, багато що в Україні змінилося б на краще.

Завдання: написати есе "Значення мови в нашрму житті".