Леся Українка «Три метелики».
Перевірка вивченого матеріалу.
- Коли народилася Леся Українка?
- Чому вона навчалася вдома?
- Скільки знала іноземних мов?
- Скільки їй було років, коли написала перший вірш?
- Чому її почали звати Лесею Українкою?
- Про що вона писала у своїх творах?
Виразно прочитайте казку Лесі Українки «Три метелики» батькам.
Перевірка вивченого матеріалу.
- Коли народилася Леся Українка?
- Чому вона навчалася вдома?
- Скільки знала іноземних мов?
- Скільки їй було років, коли написала перший вірш?
- Чому її почали звати Лесею Українкою?
- Про що вона писала у своїх творах?
Виразно прочитайте казку Лесі Українки «Три метелики» батькам.
Що з нимим трапилось?
У кого просили допомоги друзі?
Хто допоміг метеликам?
Читайте казку за частинами.
Частина 1 (закінчується словами «…а ключа не можна знайти»)
- Скільки було метеликів? Якого вони були кольору? Що вони робили
цілий день у великому саду? Чому змінився їхній настрій? Чому вони не
могли повернутися додому?
- Прочитайте ще раз цей уривок. Поміркуйте, яку його частину треба
читати весело, радісно, а яку — сумно. Прочитайте вголос, дотримуючись
потрібної інтонації.
Частина 2 (закінчується словами «Ми краще на дощі будемо
мокнути».)
- До кого звернулися метелики по допомогу?
- Про що вони просили тюльпана? З якою інтонацією будете читати
їхнє прохання? Покажіть — як.
- Що сказав їм тюльпан?
- Чому він погодився сховати тільки червоного і жовтого метелика? (Бо
сам був червоним із жовтими крапочками).
- Як повелися метелики, почувши відповідь тюльпана?
- Із яким настроєм треба читати їхню відповідь тюльпанові? (Сумно,
але з гідністю).
Частина 3 (до кінця казки)
- До кого полетіли метелики?
- Про що вони просили лілею?
- Чому лілея погодилася прийняти тільки білого метелика?
- Що той відповів лілеї?
- Хто почув розмову лілеї і білого метелика?
- Як сонечко допомогло метеликам?
- Як будете читати останні рядки (абзац) казки — знову радісно чи все
ще сумно?
- Як ви гадаєте, чи правильно діяли метелики, коли не хотіли
скористатися пропозиціями тюльпана і лілеї? Чому так гадаєте?
- Чи можна назвати метеликів справжніми друзями? Чому?
- Розгляньте ілюстрації в букварі (с. 46-47). Які епізоди казки
намальовані? Знайдіть і прочитайте їх у тексті
Спишіть вірш, підкреслюючи у словах букви с, є, е, х, ж.
Мете́лик на стебли́нку сів —
І вже незрозумі́ло:
Чи то мете́лик там сиди́ть,
Чи, може, квітка біла.
Бо крильця — білі пелюстки,
А в квітки — білі крила.
Зацвів мете́лик у траві,
А квітка полеті́ла.
Тема: Іван Франко «Ріпка». Загальні відомості про І.Я. Франка. Розповідь— продовження твору.
Сьогодні ми познайомимось ще з одним українським письменником- Іваном Франко.
- Іван Якович Франко – видатний український письменник, який
написав багато цікавих і серйозних творів для дорослих. У цих творах
відчувається, що автор дуже любив Україну, українську мову. Також Іван
Якович Франко дуже любив дітей і написав для них багато повістей і
оповідань, казок, легенд, віршів.
- Чи доводилося вам чути казку про хитрого Лиса Микиту? А про
кицю, яка плакала на кухні? І вже точно ви чули і не раз казку «Ріпка», яку
яскраво й поетично переказав для вас Іван Франко.
Пропоную вам подивитися буктрейлер за збіркою Івана Франка
«Коли ще звірі говорили»
Про що ви дізналися? Які з цих казок знаєте?
- Чи захотілося вам прочитати казки, уривки з яких ви побачили?
• Прочитайте статті про Івана Франка у букварі (с. 48) текст «Іван Якович
Франко».
- Де народився майбутній письменник?
- Яким хлопчиком ріс?
- Якими мовами володів?
- Ким став Іван Франко?
- Які твори він написав для дітей?
- Сьогодні ми прочитаємо одну з казок Івана Яковича Франка. Вона вам
здасться чимось знайомою, а чимось — новою. Про неї є така загадка:
На городі виростала,
Восени велика стала.
Дід почав усіх гукати:
«Час красуню витягати!»(РІПКА)
Казка про ріпку відома не тільки в Україні. Подібну казку
розповідають маленьким діточкам і росіяни, і білоруси, і болгари та інші
народи.
- Пропоную вам послухати аудіозапис
української народної казки «Ріпка» в обробці Івана Франка
Чи знайомий вам зміст казки? А що нове, своє вніс у неї Франко? (Він
написав казку віршем.)
****ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА****
Діти, прочитайте уривок із казки в букварі (с. 49–50) напівголосно
самостійно, вголос за частинами.
- Прочитайте перший абзац казки.
- Із якими дійовими особами казки вас знайомить автор?
- Знайдіть римовані слова (Андрушка — Марушка, Мінка — Хвінка,
Варварка — Сіроманка).
- Прочитайте продовження казки спочатку пошепки, а потім уголос.
- Як, посадив дід ріпку? Як її доглядав?
- Якою зростала ріпка? Із чим вона порівнюється спочатку і потім?
- Чи зрадів дід, коли побачив, якою стала ріпка? Звідки це видно?
(Тішиться дід, не знає, де стати).
- Прочитайте ще раз ці рядки, голосом передаючи дідову радість.
- Кого покликав дід на допомогу? Прочитайте. Чи важко було їм
витягати ріпку? Прочитайте рядки з відповідною інтонацією.
- Кого покликала баба? Як вони працювали?
Спишіть сполученя літер: зу, ду, уд, од, зо, оз, уз та речення:
Коза в лузі – лоза в тузі.
• Списування з друкованого шрифту.
- Ще раз згадайте, як звати героїв казки Івана Франка «Ріпка»(запишіть їх та не забудьте як пишуться імена). Спишіть 1 абзац казки "Ріпка".
Тема:Василь Сухомлинський «Яблуко в осінньому саду».Загальні відомості про В.О. Сухомлинського. Персонажі твору, оцінка їхніх дій.
Ми продовжуємо вивчати розділ «Вони писали для тебе». Ви вже
знаєте про життя і творчість трьох видатних українських письменників.
Назвіть їх.
- Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко – це основа основ
української літератури. Вони народилися 200-150 років тому і писали свої
твори про національну гідність українців, про прагнення народу до волі за
часів царського уряду.
- Тепер ми розпочинаємо згадувати тих авторів, які писали художні
твори для дітей тоді, коли до школи ходили ваші бабусі, дідусі і, навіть,
батьки.
Твори одного з письменників, про якого будемо говорити сьогодні, ми
вже слухали на уроках і читали в букварі. Саме він колись сказав, що читання
– це віконце, через яке діти пізнають світ і самих себе.
Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович
Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато
оповідань і казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про
працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька і
голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про
доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, любили тата
й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими
луками, густими лісами, безмежними ланами.
Пропоную вам подивить коротке відео
Прочитайте статті про Василя Сухомлинського с.51.
- Ким був Василь Сухомлинський?
- Якою він був людиною?
- Про що писав у книжках для дітей?
- Чого прагнув, про що мріяв педагог?
****Фізкульхвилинка****
- Сьогодні ми прочитаємо одне з оповідань Василя Сухомлинського.
Там зустрінуться слова, значення яких краще уточнити перед читанням, щоб
у тексті все було зрозуміло.
- Чи знаєте ви, хто такі близнюки, близнятка? (Діти, брати, сестри, що
народилася одночасно в однієї матері. Зазвичай, дуже схожі зовні один на
одного.)
- Прочитайте «ланцюжок» слів. Що спільне в їхньому значенні?
яблуні – яблука – яблуневий
- Що означає поділити предмет навпіл, на дві половини? (Поділити на
дві рівні частини.)
Прочитайте оповідання в букварі (с. 52–53) напівголосно
самостійно (тренувальне читання), в потім уголос за частинами з аналізом
їхнього змісту.
Частина 1 (до слів «…залишилося пожовкле листячко.»)
- Ким були Оля і Ніна? Якими вони були?
- Коли дівчатка гуляли в саду?
- Яким був сад? Якою була погода? Знайдіть у тексті і зачитайте опис.
- Розгляньте малюнок до оповідання на с. 52. Чи все на ньому так, як у
тексті?
(У тексті описується пізня осінь. Майже все
листя з дерев опало. А на малюнку дерева зображені із зеленим листям.
Жовтих листочків ще небагато. Тобто осінь тільки починається.).
Частина 2 (до слів «…потримати його в руках.»)
- До чого підійшли дівчатка?
- Що побачили сестрички на старій яблуні?
- Чи зраділи вони? Чому здивувалися?
- Хто зірвав яблуко? Чого хотілося обом?
- Який саме момент зображений на ілюстрації до тексту (с. 52)?
Зачитайте речення до неї.
Частина 3 (до слів «Хай тобі буде яблуко, Олю.»)
- Про що подумала Оля? Чого їй хотілося?
- Чи висловила вона своє бажання сестричці?
- Що сказала Оля вголос?
- А про що подумала Ніна? Чого хотілося їй?
- Чи висловила вона своє бажання?
- Що сказала Ніна своїй сестричці?
Частина 4 (до кінця тексту)
- Чи дійшли сестрички згоди?
- Що відбувалося з яблуком? Зачитайте.
- До кого дівчатка побігли за порадою?
- Чому очі матусі сяяли від радості? Що вона зробила?
- Як ви гадаєте, чи правильно вчинили дівчата?
- Який момент зображений на ілюстрації до тексту (с. 53)? Зачитайте
речення до неї.
Прочитайте вірш Оксани Радушинської внизу сторінки букваря,
порівняйте його зміст з оповіданням.
- Чи можна вважати, що мама з оповідання В. Сухомлинського теж
навчала своїх донечок добра?
Назвіть персонажів оповідання Василя Сухомлинського. Скільки їх?
- На якій із ілюстрацій до тексту зображені всі дійові особи
оповідання?
- Поміркуй, які Оля і Ніна — добрі, сором’язливі, веселі, радісні чи
байдужі, жадібні? Чому так гадаєте?
Спишіть сполученння літер та речення:во, вд, ве, вз, ві, вн, вк, вл, вм.
Вдень , а вночі.
Влітку , а взимку.
Запишіть речення на наступному рядку повністю:
Виє вітер увесь день.
Списування з друкованого шрифту.
Ще раз уважно прочитайте в букварі (с. 52) перший
уривок (абзац) оповідання Василя Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду». Спишіть цей абзац.
ТЕМА: Всеволод Нестайко «Пробудження». Загальні відомості про В. Нестайка. Характеристика персонажів. Висловлення свого враження від прочитаного. Розповідь на основі прочитаного твору.
Сьогодні ми познайомимось ще з оним українським письменником. Всеволод Нестайко написав чимало книжок. Але з найбільшою насолодою він писав про пригоди Яви і Павлуші. Все почалося з двох
оповідань «Пригода в кукурудзі» і «Тореадори з Васюківки». Хлопці в цих
творах виявилися такими меткими й непосидючими, що примусили автора
одразу ж написати повість «Пригоди Робінзона Кукурузо». А тоді повість
«Незнайомець з тринадцятої квартири». І нарешті — повість «Таємниця трьох невідомих». А для маленьких читачів автор написав не менш цікаві й веселі «Дивовижні пригоди в лісовій школі».
Прочитайте у букварі (с. 54) текст «Всеволод
Зіновійович Нестайко».
- Яке ім’я і прізвище цього письменника?
- Чому лишень назвати його ім’я, щоб усі — і дорослі, і діти весело
усміхалися?
- Скільки книжок для дітей написав В. Нестайко?
- Погляньте на книжкову полицю в букварі. На ній виставлені лише
деякі твори письменника. Прочитайте їхні назви. Які з цих книжок вам
знайомі?
- Всеволод Нестайко — лауреат багатьох літературних
премій. Його книгу «Тореадори з Васюківки» занесено
до Особливого почесного списку Ганса-Християна
Андерсена, а сам письменник нагороджений медаллю
Андерсена. Нею нагороджуються кращі дитячі
письменники з усього світу.
фізкультхвилинка
- Сьогодні ми з вами познайомимося з дівчинкою, прочитаємо
уривок із повісті-казки «В країні місячних зайчиків».
ОДИН ІЗ ДОРОСЛИХ виразно читає уривок «Пробудження», перевіряє розуміння
прослуханого за запитаннями.
- Хто розбудив Нусю?
- Що побачила дівчинка, коли прокинулася, а що — почула?
- Про що вона стала думати?
Прочитайте текст у букварі (с. 55–56) вголос за частинами.
Частина 1 (до слів «…сонячний зайчик Терентій.»)
- У який час доби відбувалася подія?
- Якою була погода вранці?
- Зачитайте речення з тексту, яке допомогло вам дати правильну
відповідь на перші два запитання. (У вікно заглядало веселе ранкове сонце.)
- Що відбувалося в саду? Прочитайте речення у відповідь.
- Цю картину Нуся побачила чи почула?
- Що таке птаство? (Багато різних птахів разом.)
- Які саме птахи могли вранці дзвінко гомоніти в саду? Виберіть
відповідь:
-цвірінькають горобці;
-туркочуть голуби;
-каркають ворони;
- щебечуть ластівки;
-кують зозулі;
- тьохкають солов’ї
- Кого побачила Нуся на підвіконні? Як їй це вдалося? (Вочевидь, вона
фантазувала або: можливо, він прийшов із казки.)
- Як звали сонячного зайчика? Чи була Нуся з ним уже знайома? (Так,
бо відразу впізнала, не здивувалася; знала його ім’я.)
Частина 2 (до слів «…червоного півня Ґалаґана.»)
- Де була дівчинка, коли прокинулася?
- Що вона зробила? Прочитайте у відповідь речення.
- Як сказати інакше?
Підхопилася з ліжка… – різко, стрімко встала.
Кинулася до вікна… – дуже швидко побігла.
- Що побачила дівчинка у вікно? Прочитайте.
- Розгляньте малюнок до тексту. Що з побаченого дівчинкою художник
намалював, а що ні?
На ілюстрації змальовано, як мама порається на
городі, як песик Дюк ганяється за півнем. На малюнку немає тата, який
цюкає молотком. Дівчинка могла це почути, а не побачити.
- Який настрій викликало в дівчинки все нею побачене, які почуття?
Прочитайте цю частину так, щоб і ми відчули радість і захоплення — наче ми
самі це побачили.
- Як ви розумієте вислів «охопило тремтливе щемне передчуття».
(Очікування чогось приємного, несподіваного).
Частина 3 (до слів «…сонячні та місячні зайчики.»)
- Про що подумала Нуся? (Як добре жити на світі.)
- Які саме добрі події порадували дівчинку? Зачитайте.
- Чи відчула себе Нуся щасливою? Звідки це видно?
- Додайте слова за запитаннями:
Ранок (який?)… ясний, сонячний.
Попереду чекає (що?)… довгий-довгий день.
День буде (яким?)… з багатьма подіями.
На світі є (хто?)… сонячні та місячні зайчики.
Частина 4 (до кінця тексту)
- Чи знала Нуся, що буде робити вдень? Чи було це важливим?
- Що вирішила зробити Нуся? Чому?
- Що означає «дарувати радість»? Прочитайте рядки, в яких про це
говориться.
- Чому дівчинка хоче зробити не просто радість, а несподівану?
- Якою ви уявляєте Нюсю? Чи хотіли б ви з нею дружити?
- Яку несподівану радість ви можете подарувати своїм рідним, друзям,
знайомим? Чи вмієте ви робити добро? Чи добрі ви люди?
Прочитайте вірш.
- Прочитайте в букварі (с.56) вірш Анатолія Костецького, уявіть
описану в ньому картину.
- Про кого розповідається у вірші?
- Справжнього чи казкового сонячного зайчика ви уявили?
Спишіть вірш на с.56.
Тема:Анатолій Костецький «Сонечкова мама», «Косички». Загальні
відомості про А. Костецького. Виразне читання віршів.
Анатолій Георгійович Костецький народився в сім’ї вчителів. Про це
згадував поет із гумором: «Дитинство було важким: класний керівник —
тато. Нормальні діти після школи відпочивали від учителів, а у школі — від
батьків, а в мене вчителі і вдома й у школі».
Читати Анатолій Костецький навчився в 4 роки, писати — в 5. У цей
же час він навчився грати в шахи, плавати. І була в нього мрія. Коли його, ще
малого, запитували, ким він хоче стати, він упевнено відповідав:
«Письменником».
- Ким були батьки Анатолія Костецького?
- Чи подобалося це хлопчику?
- У скільки років він навчився читати? Писати?
- Чого він ще навчився?
- Ким мріяв стати?
Читання статті про Анатолія Костецького.
Прочитайте у букварі (с. 57) текст «Анатолій
Георгійович Костецький».
- Ким автор мріяв стати в дитинстві?
- Коли навчився читати і писати?
- Чим ще полюбляв займатися?
- Для кого і про кого писав свої твори?
Читання вірша.
Вірш Анатолія Костецького «Сонечкова мама».
- Як ви вважаєте, від чийого імені написано цей вірш?
- Що думає маленька дитинка про матусь звіряток? Прочитайте.
- Що вона думає про себе і свою маму? Знайдіть відповідь у тексті.
- Що здивувало маленьку дитинку?
- Чому, на думку дитинки, сонечко щодня встає чистим?
УЗАГАЛЬНЮЄМО ПРОЧИТАНЕ В РОЗДІЛІ
«Прочитай — пригадай» (с. 59).
1. Повторення назви розділу і письменників, з життям і творчістю яких
ознайомлювалися, відбувається за допомогою запитань.
- Ми закінчили читати другий розділ післябукварної частини
підручника. Хто пам’ятає, яка в нього назва? Розгорніть буквар на с. 43,
прочитайте.
- Зберіть прізвища письменників. (Шевченко, Франко, Нестайко,
Костецький.) Назвіть їхні повні імена.
- Яких ще письменників ми вивчали в цьому розділі? (Леся Українка,
Василь Сухомлинський.)
2. Пригадуючи казку Лесі Українки, уточніть її назву «Три
метелики».
3. Казка Івана Франка «Ріпка» повторюється через перелік імен її
персонажів.
Спишіть з Буквара на с.58 «Сонечкова мама».
22 березня
Тема:Світ навколо тебе. Вадим Левін «Ранкові роси». В’ячеслав Шахненко «Яблуко». Спостереження за особливостями зображення картин природи. Роль образних слів.
Твори, вміщені в розділі «Світ навколо тебе» , поведуть вас у чарівний світ природи. Людина — частина природи, а, отже, не може існувати без неї. Адже тепло і світло, які дає нам сонце; повітря і вода, без яких ми не можемо жити,— це теж природа.
- Сьогодні ми подивимося, як різні поети описують лише одне природнє явище — росу.
Вадим Левін «Ранкові роси»
- Чи бачили ви коли-небудь схід сонця? Якщо так, то розкажіть про свої враження матусі або татусеві.
Читайте вірш в букварі (с. 60) вголос .
- Що робить сонце? Зачитайте речення.
- Хто і чим його зустрічає? У якому реченні про це сказано?
- Чому дивувалася травиця? Що вона побачила?
- Чи відповідає малюнок у букварі описаній картині природи?
Читання загадки про росинку.
- Прочитайте загадку в букварі (с. 61). Хто її написав?
- Хто така красна дівиця? (Зоряниця, ранкова зоря – рожевий край неба,
коли стає сонце.)
- Що вона губила, коли йшла через покоси? (Сльози – крапельки води,
роси.)
- Чому місяць засмутився, а сонечко прибрало ці сльозинки? (На сонці
краплинки роси висохли.)
Вивчіть на пам'ять цю загадку(ст 61 у Букварі).
Читання тексту В’ячеслава Шахненка «Яблуко». Виконайте творче завдання, поданого в букварі (с. 61).
- Хлопчик Яків почув у природі мову птахів, тварин, рослин. Що вони могли розказати хлопчику? Пофантазуйте.
- Що насправді можна почути в природі? (Як дзюркоче струмок, шелестить листя, падають додолу яблука, каштани тощо.)
Спишіть другий абзац тексту "ЯБЛУКО" з Буквара ст. 61.
Тема:Борис Вовк «Чиї квіти найгарніші?». Вибіркове читання тексту. З’ясування ролі порівнянь і образних слів. Висловлення свого враження від прочитаного.
Відгадайте загадки.
Квітка блакитна, як очі дитини,
Що їй метелиці, що хуртовини,
Вітру й снігів не боїться вона!
Знає: уже на порозі весна.
(Пролісок)
Я не весняна квіточка рання.
Ні, я осіння квітка, остання.
Схожі з дубовими маю листки,
Дуже красиві мої пелюстки.
(Хризантема)
У лісочку ми зростаємо,
Дзвоном сонце зустрічаємо,
Маєм гарні сині очки,
Називаємось… (дзвіночки).
Горів в траві росистій
Ліхтарик золотистий.
Світив — і враз потух,
Перетворивсь на пух.
(Кульбаба)
Росте в житі і пшениці,
А для їжі не годиться.
Відгадайте, хто вона,
Ця красуня чарівна.
(Волошка)
Величезні ці квітки
Нагадують тарілки.
Різний колір одежини
У прекрасної ... (жоржини).
- Які з цих квітів цвітуть навесні, влітку, восени?
- А чи існують у природі зимові квіти?
Первинне сприймання казки
Зразкове читання батьками казки Бориса Вовка «Чиї квіти найгарніші?».
- Про що сперечалися пори року?
- Чи дійшли вони згоди?
- У якої сестри були незвичайні квіти?
Частина 1. Квіти Весни.
- Які ознаки весни згадані в тексті?
- Які квіти розцвіли навесні? У чому їхня краса?
Частина 2. Квіти Літа.
- Як ви розумієте таке речення: «Змахнуло Літо сонячним капелюшком»?
- Що сказано про дзвоники? Чому сказано, що вони співають? Уявіть собі, що ви чуєте їхній спів. Відтворіть його.
- Які ще квіти цвітуть влітку?
- Із якої квітки збирає солодкий сік джміль? дзвоники конюшина волошки материнка іван-чай гвоздики петунія ромашки
Частина 3. Квіти Осені.
- Прочитайте ту частину, в якій говориться про прихід Осені.
- Чому сказано, що осінь «повела багряним рукавом»?
- Що може бути восени багряного кольору? (листя на винограді, клені, квіти: жоржини, сальвії)
- Які осінні квіти згадуються? А які – ні? (Гладіолуси, айстри.)гладіолуси жоржини хризантеми айстри
- Що таке верес? (Кущ.) Де він росте? (На скелястих пагорбах у горах і на рівнинах, у соснових лісах і на торфових болотах.)
- У народі кажуть: верес звичайний — рослина незвичайна. Зацвітає верес у серпні і продовжує цвісти аж до жовтня. Відтінки вересових квітів бувають від ніжно-білого до пурпурово-фіолетового.
- Хто з вас знає, який осінній місяць названо на честь цвітіння вересу? (Вересень.)
Частина 4. Зимові квіти.
- Як описаний прихід Зими?
- Що зробила Зима з дорогами і дахами?
- Що названо «білим мереживом»?
- Якими квітами вихвалялася зима? сніжинки морозні візерунки іній крижані «квіти»
- Чи вирішили свою суперечку пори року? А чи взагалі можна її вирішити? Спробуйте.
За бажанням спишіть один із абзаців .
ТЕМА: Юрій Ярмиш «Джерельце». Анатолій Качан «Джерельце». Характеристики персонажів і їхніх вчинків. Вибіркове читання на доведення власних думок, висновків. Розповідь на основі прочитаних творів і власного досвіду.
Опрацьовуємо художній твір. Юрій Ярмиш «Джерельце»
Один з дорослих читає казку Юрія Ярмиша «Джерельце» (с. 63-64).
- Що сталося на площі?
- Як повела себе Людина, яка ніколи не посміхалася?
- А що запропонувала Весела людина?
Дітки, читайте текст за частинами самостійно.
Частина 1. Поява джерельця.
- Де відбувалися казкові події? (В місті.)
- Яка людина там жила? Прочитайте.
- Де пробилося мале Джерельце? (На головній площі міста.)
- Через що воно пробилося? (Крізь товстий шар асфальту.)
- Як ви вважаєте, чи легко було Джерельцю це зробити?
- Що звеліла Людина, яка ніколи не посміхалася? Прочитайте речення з
відповідною інтонацією.
- Як було виконано її наказ? Прочитайте.
- Чи залишилася задоволеною Людина, яка ніколи не посміхається? З
чого це видно?
Частина 2. Знову пробилося джерельце.
- Чи зникло Джерельце з площі? Як про це доповіли? Прочитайте.
- Як відреагувала на звістку Людина, яка ніколи не посміхалася?
- Яким був її другий наказ?
- Що зробили з Джерельцем?
Частина 3. Водограй.
- Чи підкорилося Джерельце?
- Хто побачив Джерельце цього разу?
- Що запропонувала Весела людина?
- Що таке водограй? (Фонтан.)
- Якою стала головна площа міста? Що радує людей?
- Назвіть персонажів казки. (Людина, яка ніколи не посміхалася, Весела
людина, Джерельце.)
- Чому автор назвав їх Людиною, яка ніколи не посміхалася, і Веселою
людиною?
- Якими ви їх уявляєте?
- Чому Людина, яка ніколи не посміхалася, хотіла знищити Джерельце?
- Яким ви уявляєте Джерельце?
- Які риси його характеру? (Сміливе, наполегливе, добре.)
- Скільки у вірші речень? (П’ять.)
• Виразне читання вірша.
Під час виразного читання слід звернути увагу на зміну інтонації і сили голосу. Перші чотири рядки читаємо тихо, сумно,співчутливо. Наступні чотири — нормально, з розповідною інтонацією. Останні чотири — бадьоро, голосніше.
Спишіть каліграфічно:Нонна, Юлія, Ніна, Іван, Юрій, Назар, Ігор.
Пропустіть 2 робочих рядка у зошиті ( 2 тоненьких рядочка), а в третьому почнемо працювати.
Пропишіть по 1 рядочку букв : Лл,Аа,Мм,Яя
Списування з друкованого тексту
Відкрийте Буквар на сторінці 64 та спишіть останній абзац тексту "Джерельце"
Наталка Бабенко «Хмарки»
Сьогодні ми продовжимо читати твори про природу.
Відгадайте загадку, щоб дізнатись про що ми сьогодні почитаємо
Он літає в небі птиця
І нікого не боїться.
Крила сизі розпустила,
Ясне сонце заступила.
А як гримне сиза птиця -
З неба крешуть блискавиці.
(Хмара)
- Чи подобається вам дивитися на небо?
- Що на ньому можна побачити вдень? А вночі?
- За яким небом, нічним чи денним, вам більше подобається спостерігати?
- Послухайте, що про це говориться в оповіданні Наталки Бабенко «Хмарки».
ДОРОСЛИЙ виразно читає першу частину оповідання Наталки Бабенко «Хмарки» (с. 65) і зупиняється після слів «Через них нічого не видно».
- Як ви вважаєте, що може сказати у відповідь дітям їхній тато?
Після заслуховування припущень дітей дорослий дочитує текст до кінця.
- Чому татові подобається дивитися на хмарки?
- Що стали робити діти після слів батька?
• Читають текст діти .
- Яким побачили небо діти?
- На що був схожий місяць?
- Чому дітям не подобається небо вдень?
- Що пояснив їм тато?
- Що він побачив на небі?
- Персонажів яких казок побачив тато?
- Розгляньте світлини (с. 65). Кого нагадують зображені на них хмарки?
- У вільний час виконайте завдання підручника на с. 66.
- Прочитайте уважно частину тексту, у якій описується нічне небо. Що на ньому побачили Оксанка і Петрик?
- Які зірочки? А який місяць?
- Із чим вони порівнюються?
- А що Оксанка і Петрик казали про небо вдень?
- Яке небо? А сонце і хмарки? Знайдіть слова в тексті.
- Чи порівнюють діти ці об’єкти з чим-небудь? (Ні.)
- Знайдіть порівняння для опису хмарок у словах батька (с. 66).
- Із чим можна порівняти небо і сонце?
Наталія Свойкіна «Хмаринки»
• Самостійно прочитайте вірш у букварі (с. 66)
Перегляньте відеоурок та гарно попрацюйте.
- Чи запам’ятали ви з першого разу, на що схожі хмаринки?
- Які малюнки на картці «зайві»?
- Прочитайте два останні рядки вірша. Яка думка в них висловлюється?
- Чи згодні ви з автором вірша?
РОБОТА з закличкою
- Прочитайте в букварі віршик про сонечко (с. 66). Чому, читаючи про хмарки, закликаємо сонечко? (Бо хмарки краще видно на осяяному сонцем
небі.)
- Чому він має назву «Закличка»? Які заклички ми вже читали? До кого в них зверталися?
- Як можна лагідно звернутися до хмарки? (Хмаронько-голубонько; хмарочко, хмаринко, хмариночко.)
- Про що її можна попросити? (Затулити сонечко, зробити затінок, принести прохолоду чи дощик: або, навпаки, не затуляти сонечко, не
поливати дощиком та ін.)
Вивчіть закличку на пам'ять!
- Спишіть.
Сергій відвідав Єгипет.
Ольга мешкає в Сумах.
Женя живе в Житомирі.
Пропишіть по 1 рядку Іі,Її,Нн,Юю,Кк
Відкрийте Букварик на ст 66 та спишіть вірш "Хмаринки"
29 березня
Тема:Платон Воронько «Не будь козою». Володимир Орлов «Що не можна купити». Виразне читання віршів. З’ясування головної думки (про що хотів повідомити письменник, з якою метою).
Діти, спочатку прочитайте текст самостійно напівголосно (с. 67), потім аналізують текст за частинами з вибірковим читанням.
Частина 1. (До слів «Це вся лоза для мене!»)
- Що побачила коза?
- Якою була лоза? (Кущ лози був рясний, густий, зелений, красивий.)
- Що вирішила коза, побачивши лозу?
Частина 2. (До слів «І всю красу погризла».)
- Як описана радість кози?
- Що вона зробила з лозою?
- Які рядки цієї частини вірша можна перетворити на скоромовку? (Тріщить лоза, гризе коза.)
Частина 3. (До кінця вірша.)
- До кого звертається автор із проханням — до кози, чи до малят, до нас із вами?
- Що просить поет? Від чого застерігає?
- Як ви гадаєте, для чого поет написав цей вірш? Що головне він хотів сказати?
Прочитайте скоромовку.
- Чому, лоза в тузі, коли поряд є коза? (Боїться, що її всю згризуть.)
- Що треба робити, щоб такого не сталося? (Прогнати козу лозиною.)
- Чим співзвучні слова скоромовки і вірша?
- У якому реченні лоза – це кущ, а в якому – гнучка гілка?
Прочитайте вірш Володимира Орлова «Що не можна купити?» батьками.
- Що можна купити? Як про це сказано у вірші? Прочитайте.
- Дайте словами вірша відповідь на запитання, винесене в заголовок.
- Чи згодні ви з поетом?
- Виконайте завдання на с. 68. Що автору подобається більше?
РОБОТА в зошитах в косу лінію
Пропишіть по 1 рядку літери Сс,Єє,Хх,Жж
Відкрийте букварик на ст. 67 та спишіть скоромовку каліграфічно.
Нарешті ми з вами дійшли до «Дерева роздумів». Влаштовуйтеся
зручніше і приготуйтеся до останньої роботи. Тут нам треба пригадати все,
що ми вивчали в розділі «Світ навколо тебе».
«Прочитай — пригадай» (с.69).
1. Упізнавання вірша за його римами.
Прочтайте перше запитання, знайдіть у букварі і назвіть вірш за
римами. (Вадим Левін «Ранкові роси»,с. 60.)
Визначте, у яких ще творах згадується краса ранкової роси,
с. 61 – Григорій Храпач «Загадка»;
с. 68 – Володимир Орлов «Що не можна купити?».
2. Пошук текстів за заданими реченнями.
Знайти казку, яка починається і
закінчується запитаннями.
С. 62–63 – казка Бориса Вовка «Чиї квіти найгарніші?» закінчується
запитанням «А ти як гадаєш?»
с. 68 – Володимир Орлов «Що не можна купити?».
3. Порівняйте ставлення до джерельця різними персонажами художніх
творів.
4. Для відповіді на четверте запитання серед намальованих фруктів
обирають яблуко. На підтвердження своєї думки учні зачитують речення з
тексту В’ячеслава Шахненка «Яблуко» (с. 61).
5. За змістом вірша Платона Воронька «Не будь козою» виконайте тестове завдання: виберіть одну правильну
відповідь із трьох поданих.
Виконай тести
Тема: Слова ввічливості. Варвара Гринько «Рідна мова». Анатолій Костецький «Як зробити день веселим».
Читання слів ввічливості.
- Розгорніть буквар на с. 70. Прочитайте слова, якими вітаються і прощаються українці.
- Зверніть увагу, в кожному з українських традиційних вітань — побажання добра, здоров’я, щастя. Про яку рису характеру українців це свідчить?
- Як ви гадаєте, хто так говорить:
— Доброго ранку, мій маленький! Прокидайся швидше!
— Добрий день, дідусю! Як давно я вас не бачив!
— Привіт, Миколко! Я поспішаю на тренування. Зустрінемося ввечері.
• Читання слів, поданих у синтетичній формі.
- Зберіть слова зі складів на однакових квітках. (Спасибі, будь ласка, вибач.)
- Ще раз нагадайте. як називаються такі слова? (Ввічливі, чарівні.)Чому?
Вірш Гринько "Рідна мова"
Прочитання вірш .
Дітки, прочитайте вірш у букварі (с. 71) вголос за частинами і вибірково.
Частина 1. (До слів «Як зернятко в ниві».)
- Що сіє авторка в серденько кожної дитини? Прочитайте речення.
- Якими названо ввічливі слова у вірші? З’єднайте пари слів стрілочками.
- Із чим у тексті порівнюється слово у серці? Прочитайте речення.
Частина 2. (До кінця вірша.)
- Із яким закликом звертається поетеса до дитини? Прочитайте речення.
- Як ви розумієте побажання «світлої днини»? (Можливо: щасливого дня, на все добре.)
- Із чим порівнюється наша мова? Чому?
• Читання прислів’я.
Самостійно прочитайте прислів’я.
Ласкаве слово, що весняний день.
- Чи відоме вам це прислів’я?
Анатолій Костецький «Як зробити день веселим?»
Дітки, розгляньте верхню ілюстрацію в букварі (с. 72),
- Яка пора року зображена?
- Який день – сонячний чи ні?
- Чому ви так гадаєте, адже сонечка на небі немає?
- Який настрій викликає ця картина природи?
Зразково прочитайте вірш Анатолія Костецького «Як зробити день веселим?» с.72.
- Що радить зробити поет, щоб день став веселим?
- До кого звертається? До когось одного чи до кожного з вас?
- Які ввічливі слова радить сказати?
- Чому день буде веселим?
- А з ким вітаєтеся ви? Як? Кому усміхаєтеся?
- Отже, що радить зробити поет, щоб день був веселим?
- Кажуть, як день розпочнеш, так і закінчиш. Тому й розпочинають люди день із вітання: «Доброго Вам ранку» — як побажання доброго й щасливого майбутнього дня.
Дітки, розгляньте ілюстрацію поряд із текстом вірша.
- Знайдіть 3 відмінності між змістом вірша і малюнка.
Різниця.
1) у вірші говориться, що прокинутися треба рано-рано, лиш над містом сонце встане, а на малюнку вже день, і сонце високо в небі;
2) у вірші автор звертається до хлопчика: сам умийся, сам одягнися, а на малюнку зображена дівчинка;
3) у вірші радять усміхнутися небу, сонцю, квітам, людям, а на малюнку немає квітів і людей, але є будинок, квітучий кущ і кішка з кошеням.
- Отже, як доповнив художник зміст вірша?
ВИВЧІТЬ ЦЕЙ ВІРШИК НАПАМ'ЯТЬ.
Я прошу вас відкрити Букварик на сторінці 70 та списати у зошит.
4 квітня
Тема:Алла Потапова «Чемний» Миколка». Олександр Богемський «Уклоніться квіточці». Узагальнення знань і умінь учнів із розділу.
Сьогодні ми поговоримо про чемність – одну з найважливіших рис вихованої людини. З доброю, чуйною та ввічливою людиною завжди хочеться спілкуватися, бути поруч із нею.
Прочитайте с.73-74.Частина 1. (До слів «…та Миколка вже біг сходами».)
- Коли прибіг Миколка до школи?
- Хто його перейняв?
- Як ви розумієте слова «чергова перейняла Миколку»? (Зупинила під час руху, перехопила, затримала, перетинаючи шлях.)
- Яке зауваження зробила чергова? Прочитайте ці слова.
- Із якою інтонацією їх треба читати? (Докору.)
- Що їй відповів Миколка? Прочитайте, як він це зробив.
- З якою інтонацією? (Ввічливо, наче вибачаючись.)
- Як Миколка повів себе з черговою?
- Що треба було зробити Миколці в такій ситуації? (Вибачитися і прибрати за собою.)
Частина 2. (До кінця тексту.)
- Котрим Миколка забіг до класу? Прочитайте речення.
- Що встиг зробити хлопчик на вході? Які слова при цьому вимовив?
- Що відказала Оксанка? Прочитайте.
- Чому Миколка не погодився з дівчинкою?
- Як поводився б Миколка біля дверей класу, якби він насправді був чемним? (Пропустив би дівчинку вперед, не смикав би її за кіски.)
- Якими словами закінчується оповідання. Зачитайте.
- Чи дає автор відповідь на запитання?
- Як ви вважаєте, чи справді Миколка був чемним?
- Що б ви йому порадили?
- Зверніть увагу на заголовок. Чому слово «чемний» взято в лапки?
- Який висновок із прочитаного можете для себе зробити? (Не досить тільки знати ввічливі слова, ще треба виконувати правила чемної поведінки.)
Прочитайте вірш Ігоря Січовика «Плутанина».
- Ясочка неправильно вживала слова ввічливості, оскільки:
а) не вміла їх правильно вживати;
б) вирішила подратувати батьків;
в) вирішила пожартувати з ними?
- Чи можна вважати Ясочку чемною дівчинкою?
а) так, бо жартуючи неправильно вживає слова ввічливості;
б) ні, бо неправильно вживає слова ввічливості.
Прочитайте вірш Олександра Богемського «Уклоніться квіточці"
Відповідь на запитання підручника (с. 75).
І на останок- виконайте цікаві завдання на ст. 76.
Спишіть з Букварика на ст. 74 "Плутанина"
А тепер ми напишемо диктант. Будьте уважні! Посередині з великої букви пишемо:
Словниковий диктант
Уважно слухайте!!! Перше слово пишемо з великої букви, між словами ставимо коми.
5 квітня
ТЕМА: Василь Сухомлинський «Найласкавіші руки».
Відгадайте загадку, щоб дізнатися про кого сього ми будемо читати
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?... (Мама.)
12-го травня в багатьох країнах світу і в Україні також відзначається День матері. І новий розділ у букварі, який ми сьогодні розпочинаємо, має назву «Про маму».
Василь Сухомлинський «Найласкавіші руки»
- Якби вас попросили описати свою маму, про що ви б згадали в першу чергу: зовнішній вигляд чи характер?
- Спробуйте описати зовнішність своєї мами так, щоб її могли впізнати серед інших людей. На що ви будете звертати увагу?
- Зараз я пропоную вам прочитати оповідання, у якому свою маму описує маленька дівчинка. Цікаво, як їй це вдалося?
Дітки, прочитайте оповідання в букварі (с. 77–78)
- Куди поїхали мама й донька?
- Як дівчинка загубилася?
- Хто допомагав дівчинці знайти маму? Яким чином?
Частина 1. (До слів «Загубилася й заплакала».)
- Послухайте твердження. Так чи ні відбувалися події в оповіданні?
1. Маленька дівчинка жила з мамою у великому місті. (Ні, вони туди
приїхали.)
2. Вони пішли за покупками в супермаркет. (Ні, на базар.)
3. Мама вела маленьку доньку за руку. (Так.)
4. Дівчинка побачила щось цікаве і зраділа. (Так.)
5. Дівчинка загубилася в юрбі, бо відпустила мамину руку. (Так, вона
заплескала в долоні на радощах.)
Частина 2. (До слів «Руки в неї найласкавіші».)
- Що зробила дівчинка, коли загубилася в юрбі?
- Хто прийшов маленькій на допомогу?
- Про що люди стали запитувати дівчинку?
- Чому вони усміхалися, слухаючи відповіді?
Частина 3. (До кінця тексту.)
- Яке оголошення зробили люди по радіо? Зачитайте.
- Чи знайшлася мама дівчинки? Як ви вважаєте, чому?
Прочитайте уважно ще раз другу частину тексту, щоб простежити, як люди намагалися дізнатися про зовнішність мами маленької дівчинки.
- Про що саме в зовнішності мами запитували люди?
- Які варіанти відповідей вони пропонували на допомогу маленькій дівчинці?
- Що відповідала маленька? Чи можете ви за відповідями дівчинки намалювати портрет мами?
- Про що говорять вам відповіді маленької дочки про свою маму?
- Який портрет мами хотіли скласти люди? (Зовнішній.)
- А який портрет «намалювала» словами дівчинка? (Мамин характер.)
Відкрийте свої зошити в косу лінію, пропустіть 2 робочих рядочка, а в третьому почнемо працювати.
Пропишіть один рядочок букви Щ щ Пригадайте скільки звуків позначає ця буква? ( Два звуки - ш та ч)
Пропішіть по одному рядку слова : щось, Батьківщина.
А тепер відкрийте Букварик на ст. 77 та спишіть перші 5 речень оповідання "Наймиліші руки".
ТЕМА: Юрій Ярмиш «Дрібний дощик». Вибіркове читання.
Дітки, прочитайте оповідання в букварі (с. 77–78).
- Як ви вважаєте, це була казка чи оповідання?
- Чи розмовляли з хлопчиком дощик, сонечко і веселка?
- Який дощик описаний у тексті?
Читання тексту учнями, аналіз його змісту.
Діти читають оповідання за частинами і вибірково.
- Про що розповідає автор?
- Як ви гадаєте, хто звертається до дощика? (Автор, можливо, дитина, від імені якої автор веде розповідь).
- Про що дитина просить дощика? Зачитайте ці рядки.
- Чим погрожує йому?
- Якими словами характеризується дощик? (Дрібний, дурненький, прохолодний, набридливий.)
- Чому саме ці слова вживаються?
- Чи можна вважати, що дощик поступово змінюється?
- Із яким проханням дитина звертається до Сонця й Веселки? Про що це свідчить?
- Як ставиться дитина до мами? З чого це видно?
- Якою ви уявляєте дитину? (Доброю, турботливою, сміливою.)
- Порівняйте текст і малюнок. Чи відповідають вони один одному? Щоб ви змінили на малюнку?
Пригадайте слова зі звуками [дз] – [дз’], [дж] – [дж’]
ДЗ – дзиґа, ґудзик, дзьоб, кукурудза, дзеркало, дзвін, дзвоник, дзвіночок, дзюрчати, дзвеніти та інші.
ДЖ – джміль, бджілка, бджола, джерельце, джем, джемпер, джинси, джип, джунглі та інші.
Робота в зошитах в косу лінію
-Відкрийте свої зошити з письма, пропустіть 2 робочих рядка, а в третьому почнемо працювати.
Пропишіть один рядочок буквосполучення Дз дз, один рядочок Дж дж.
Пропишіть по одному рядку слів : дзеркало,бджола.
Спишіть .
Тема:Микола Сулима «Змалювати маму».Узагальнення знань і умінь із розділу.
Микола Сулима «Змалювати маму»
Зразково прочитайте вірш.С.80.
- Чи змалювала дитина свою маму?
- Чому, на думку дитини, це неможливо?
- Які олівці має персонаж вірша?
- Що він буде ними малювати?
- Чому не буде малювати маму?
- Який подарунок їй зробить?
-Яка твоя мама?
-Як ти змалюєш свою маму?
Збери квіти для мами (прочитай назви квітів).
Намалюй портрет своєх матусі.
Виконайте цікаві завдання від Читайлика на ст.81 "Прочитай - пригадай"
Відкрийте зошити у косу лінію. Пропустіть 2 робочих рядка, а втретьому почнемо працювати:
Пропишіть по одному рядку букв : я,ю,є,ї
Спишіть з пропущеними буквами.
Відпочинь:
https://www.youtube.com/watch?v=OkVC5K6yIdQ&list=PLUbeR5ILeI-Nw4LJaGHziOHc47gksTig4&index=19
- -Уважно прочитайте слова, здогадайтесь, які слова пропущені. Спишіть слова, вставляючи потрібні літери.
Тема. Ми - українці. Анатолій Камінчук "Рідний край". Удосконалення читацьких умінь. Читання й розуміння прочитаного.
1. Згадаймо, де ми живемо? ( В Україні).
2. Яка столиця нашої держави? (Київ).
3.Уважно подивись відео, вивчи, що не знаєш, повтори те, що відомо.
Гарно попрацюй. Пиши охайно, каліграфічно. Читай словами, запам'ятовуй, що читаєш.
Тема. Анатолій Камінчук "Наша столиця". Закріплення вміння писати малі літери із заокругленням вгоррі та внизу.
- Ми поїдемо до столиці України. Я переконана, що серед вас немає
нікого, хто б не знав назву цього міста. Це про нього складено загадку.
Воно відоме в світі,
Каштани в ньому квітнуть.
Будинки тут високі,
Дніпро тече широкий.
Ворота золотії
Стоять, мов чародії.
Віддавна — це столиця,
Столиця — білолиця.
Ну, хто з вас здогадається,
Як місто називається?
(Київ)
У кожній країні є багато
міст, але одне з них — найголовніше — столиця. Таким містом в Україні є Київ.
Це дуже старовинне місто. Йому понад півтори тисячі років.
Київ стоїть на березі Дніпра
— найбільшої річки в Україні. Правий берег Дніпра — високий, з крутими горами.
Саме на них і був заснований древній Київ. А нині місто розташувалося і на
лівому березі. Обидві частини міста сполучені кількома мостами.
Прочитай слова, знайди однакові.
Переглянь відео та виконай завдання.
Тема.Зірка Мензатюк "Український прапор". Узагальнення знаь і вмінь з розділу. Закріплення вміння писати малі літер з прогнутим плавним елементом - л, м, я.
Прослухай уривок Зірки Мензатюк "Український прапор".
- Що нагадали дівчинці жовтий і блакитний кольори?
- Намалюй картину, яку створила Марійка.
- Дай відповіді на питання с.42.
Згадай, як потрібно писати літери л, м, я.
Запиши каліграфічно ці літери та склади ла, ми, ям, мя, лі, ом, ал, як, ня.
Встав пропущену букву та запиши слова в зошит.
Со
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.