24.10
Тема : Практичне заняття : Програмові
документи Кирило - Мефодіївського братства. Т. Шевченко та український
національний рух .
Мета : на підставі аналізу програмових
документів Кирило - Мефодіївського братства визначити, за що виступали його
члени і як хотіли цього досягти ; зясувати роль особистості Т. Шевченка в українському національному
русі.
Завдання для підготовки до практичного
заняття :
1. Повторити матеріал підручника
параграф 5, п 5. ст. 46 - 48. , про утворення Кирило -
Мефодіївського братства.
2. Написати есе "Роль особистості в
історії ".
Хід роботи
1. Опрацюйте запропонований матеріал на ст. 49- 51,
і дайте відповіді письмово на запитання після документів :
- ст. 50 Зі "Статуту слов'янського
братства Св. Кирила і Мефодія " (1,2,3,4).
- ст. 51 Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні
2. Сформулюйте висновки відповідно до мети
заняття.
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
17.10
05.09.2022
Тема. Вступ до історії України кінця XIX - початку XX ст.Хід уроку1. Підписуємо зошити ( тоненькі, в клітинку або в лінію).Зошитдля робіт з історії України
здобувача освіти 9 класу КЗ"Могильненський ліцей"
Заваллівської селищної радиПрізвище та ім'я2. У зошитах записуємо дату ,"Класна робота", тему уроку.3. Розглянемо зміст підручника й подивимось, які розділи будемо вивчати у 9 класі.
4. Опрацюйте матеріал підручника параграф 1 с. 5-9.
Випишіть з підручника с. 5-7 у зошит виділенні поняття
Опрацюйте документи та усно дайте відповіді до них с.6 питання 1-3, с. 7 питання 1-3
Домашнє завданняПрочитати параграф 1 с. 5- 9
16.05
Тема : Практичне заняття : Традиції та побут української сім'ї .
Хід роботи
1. Опрацюйте запропонований матеріал на с. 274- 277, і дайте відповіді письмово на запитання :
- Де проживала більшість населення українських земель : у місті чи селі ?
- Чому життя у селі складніше піддається змінам , ніж в місті ?
2. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
09. 05.
Тема. Українська образотворче мистецтво та архітектура в другій половині XIX на початку XX ст.
1. Ознайомтеся із матеріалом параграфа 33 с. 269- 274
2. Складіть таблицю за матеріалом параграфа за зразком :
Галузь культури | Діячі | Твори |
|
|
|
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
02. 05.
Тема. Українська література, театр, музика в другій половині XIX на початкуXX ст.
1. Перегляньте відеоурок до теми за
посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=WAJmsps15a0
2. Ознайомтеся із матеріалом параграфа 32 с. 263- 269
3. Складіть таблицю за матеріалом параграфа за зразком :
Галузь культури | Діячі | Твори |
Укр. література | Марко Вовчок
| " Одарка", " Горпина"
|
Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал
2.Виконати завд №12 стор.269.
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
25.04.
Тема. Розвитоки освіти й науки в другій половині XIX на початку XX ст.
1.Ознайомтеся із матеріалом параграфа 30-31 с. 253- 262 та запишіть план.
2. Перегляньте відео до уроку:
https://www.youtube.com/watch?v=WmoUzkP5pok
3.Перейдіть за посиланням та дайте відповіді на запитання тесту в зошиті
https://naurok.com.ua/test/testi-do-temi-rozvitok-osviti-i-nauki-253372.html
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
11.04
Тема : Практичне заняття : Вплив греко - католицької церкви та піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель .
Завдання для підготовки до практичного заняття :скласти презентацію з 5-6 слайдів за темою "Вплив греко - католицької церкви та піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель " .
Хід роботи
1. Опрацюйте запропонований матеріал на ст. 249- 251, і дайте відповіді письмово на запитання 1,2,3 ст. 251 .
2. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
28.03 /04. 04.
Тема: Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях на початку XX ст.
Доброго дня, сьогоднішня тема розрахована на два уроки. Тому я буду опиратись на параграфи 28-29 ст. 240 -249
Урок №1 пункти 1-4 (28.03)
Урок №2 пункти 5-8. (04. 04.)
Урок №1 пункти 1-4 (28.03)
1. Ознайомтеся із матеріалом п. 1 та документом стор. 241, дайте відповіді на запитання письмово.
2. П.2 Як відбувалась активізація українського руху в Галичині?
3. П.3.Хто такий Адам Коцко ? (письмово)
4. П.4. Складіть хронолог.таблицю подій боротьби за загальне виборне право в зошит.
1. П. 5 Складіть таблицю діяльності організацій.
Організація | Дата утворення | Завдання |
|
|
|
2.П.6 Що таке сепаратизм? Запишіть.
3.П.7-як відродилось москвофільство?
4.П-8 завд.№ 13 стор. 249 це і д.з.
Домашнє завдання
Опрацюйте параграфи 28-29 ст.240 -249. Дайте відповіді на запитання після параграфа усно.
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
21.03.
Тема. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX ст.
1.Ознайомтеся із матеріалом параграфа 27 ст. 237- 240 та запишіть план.
2. П.1 Визначіть та випишіть причини що сприяли здійненню індустріалізації в західному краї.
3. П.2 Вкажіть які галузі с\г розвивались на західноукраїнських землях та які проблеми існували.
4. П.3. Дайте письмову відповідь на запитання: З якою метою розгортався кооперативний рух ?
Домашнє завдання
Опрацюйте матеріал параграфа 27 ст. 237- 240, та дайте усно відповіді на запитання після параграфа стор.240.
Виконайте завдання ,скиньте на вайбер 0987931906
09.04.
Тема : Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.
1. Ознайомтеся із матеріалом практичного заняття на стор.235-236.
2. Виконайте письмово завдання №1.2.3.4
3. Опрацюйте усно узагальнення знань за розділом ІV стор.236.
05. 04.
Тема :Надніпрянська Україна в 1907-1914рр.
1.Ознайомтеся із матеріалом параграфа 26.
2. Запишіть план , працюйте згідно нього:
П.1-
ознайомтеся із реформою П.Столипіна та
виконайте завд.12 стор.234.
П.2-ознайомтеся ,виконайте завд.2.стор.234.
П.3-за
матеріалом пункту дайте відповідь на запитання 9стор.234.
П.4.-випишіть
визначення, основні події та їх значення.
П.5- визначіть,
які українські питання обговорювались в IV
Державній думі
П.-6.Справа
Беліса ознайомтеся більш детальніше за посиланням :
Домашнє завдання :
1. Опрацюйте параграф 26.
2. 3-4 рівень Виконайте завдання 13 стор. 234.
Вивчення нового матеріалу
1. Особливості суспільно-політичного життя
Наддніпрянської України на початку XX ст.
На теренах Російської імперії на початку XX ст. була
заборонена діяльність політичних партій. Проте це не могло зупинити розвиток
політичного життя.
На початку XX ст. в суспільно-політичному житті
Наддніпрянської України було кілька основних напрямів: загальноросійський,
український, єврейський і польський.
У російському напрямі консерватори виступали за збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, хотіли перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Російські радикали, які поділяли ідеали соціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли в краї доволі активно. У середовищі переважно робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), створеної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на поміркованих меншовиків, які віддавали перевагу мирним методам діяльності, та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.
Члени партії «Бунд»
Пролетар — позбавлений засобів виробництва найманий
робітник.
Соціалізація — усуспільнення приватної власності.
Наприкінці 1901 — на початку 1902 р. в результаті
об’єднання народницьких гуртків і груп утворилася Російська партія
соціалістів-революціонерів (есерів). Вони виступали за повалення самодержавства
шляхом революції, здійсненої «працюючим народом». Вимоги запровадження
загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого
законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам доволі значну
підтримку у Наддніпрянщині.
На початку XX ст. вагоме місце в
суспільно-політичному житті краю посідав єврейський напрям. Активно діяв,
особливо в межах «смуги осілості», «Бунд» (у перекладі «союз») — «Загальний
єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії», створений у 1897 р. Це
була політична партія, яка захищала інтереси єврейських робітників І вела серед
них соціалістичну пропаганду.
В українському напрямку Наддніпрянщини на основі
громадівських рухів, що розвивалися раніше, розпочали формуватися нові течії:
із громадівського руху — ліберально-демократична, зі студентського —
соціалістична і націоналістична течії. Особливістю їх розвитку було те, що
соціальну базу цих течій становила майже виключно українська інтелігенція. Це
було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського
суспільства під владою Російської імперії.
Які три течії існували в українському напрямку
суспільно-політичного життя?
2. Формування соціалістичної течії в українському
напрямку
Першу українську політичну партію у Наддніпрянській
Україні створила студентська громада Харкова. 29 січня 1900 р. на зборах
студентської молоді міста було ухвалено рішення створити Революційну українську
партію (РУП). Першими її членами стали Д. Антонович, М. Русов, Д. Познанський
(сини відомих українських громадських діячів), Л. Мацієвич, Ю. Коллард та ін. —
загалом близько 10 осіб.
Із проханням написати програму партії Д. Антонович
звернувся до М. Міхновського. Через два місяці у Львові її було видано окремою
брошурою під назвою «Самостійна Україна».
Однак хоча ідею боротьби за державну незалежність
України поділяли майже всі члени РУП, брошура «Самостійна Україна» не стала її
офіційною програмою. Практична діяльність, зрештою, змусила значну частину
рупівців відмовитися від цієї ідеї.
Основою української нації РУП вважала селянство й
розгорнула серед нього агітаційну роботу. Від 1902 р. Д. Антонович видавав
часопис «Гасло», де РУП пропагувала свої ідеї. Успішності роботи партії
заважала строкатість поглядів її діячів. Це обумовило вихід із неї частини
членів.
Першими з РУП вийшли прибічники самостійності
України на чолі з М. Міхновським, які в 1902 р. утворили Українську народну
партію. Водночас до РУП приєдналася Українська соціалістична партія (1900 р.),
що вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств.
Після цих перетворень партія остаточно визначилася як соціалістична. Це було
закріплено в прийнятій у 1903 р. програмі РУП, яка також висувала вимогу
національно-культурної автономії України в межах Росії.
Д. Антонович
Із брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»
«Кінець XIX ст. визначився з'явищами, що
характеризують новий поворот в історії людськості... Ті з’явища — се уоружені
повстання зневолених націй проти націй-гнобителів... Ми визнаємо, що наш народ
також перебуває в становищі зрабованої нації.
Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на
межинародні відносини хоче вилитись у форму незалежної, самостійної держави;
коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може
дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і
осягнення найліпшого матеріального гаразду; коли справедливо, що пишний розквіт
індивідуальності можливий тільки в державі, для якої плекання індивідуальності
єсть метою, — тоді стане зовсім зрозумілим, що державна незалежність єсть
головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним
ідеалом в сфері межинаціональних відносин».
1. Яку провідну ідею проголошував автор? 2. Чим М.
Міхновський аргументував необхідність боротьби за державну незалежність?
Микита Шаповал
Розгортання діяльності партії занепокоїло владу і
спричинило наприкінці 1903-1904 рр. хвилю арештів. Влітку 1904 р. на
нелегальному з’їзді РУП, що був покликаний відновити діяльність партії,
спалахнула суперечка між прихильниками та противниками самостійності України.
Останні, очолювані М. Меленевським, залишили з’їзд й утворили нову партію —
Українську соціал-демократичну спілку (УСДС), яка наприкінці 1904 р.
приєдналася до РСДРП. Однак і після цього провідники РУП сперечалися про те, як
поєднати боротьбу за соціалізм і національне визволення.
Хто був автором брошури «Самостійна Україна»?
Коли утворилася РУП?
3. Формування ліберально-демократичної течії в
українському русі
У 1903 р. представники поміркованого табору
українських громадських діячів висунули проект програми Загальноукраїнської
безпартійної організації ЗУБО (політичну платформу). Це був фактично план
організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та
впровадження української мови в усіх сферах її життя. Соціально-економічні
питання в проекті ігнорувалися. Після тривалої й запальної дискусії на з’їзді
ЗУБО восени 1904 р. програму ухвалили та затвердили назву партії — Українська
демократична партія (УДП). Серед її лідерів були С. Єфремов, Б. Грінченко, В.
Чеховський та ін.
Висунута УДП програма була доволі радикальною. Однак
через деякий час керівники партії, які не були прибічниками революційних
перетворень, переробили її, надавши поміркованішого вигляду. Це перетворило її
на доволі аморфне й бездіяльне в політичній площині об’єднання. Єдиною справді
корисною справою стала кампанія 1904 р., під час якої до різноманітних установ
надсилалися звернення з клопотаннями про скасування обмежень на українське
друковане слово за Емським указом 1876 р. У 1904 р. радикально налаштовані
діячі відокремилися від УДП й утворили Українську радикальну партію (УРП). За
програмними цілями остання майже не відрізнялася від своєї попередниці.
Налагодити серйозну партійну роботу УРП не змогла й обмежувалася широкою
видавничою діяльністю. Зрештою, УДП і УРП об’єдналися.
Б. Грінченко
С. Єфремов
Нащадками якого руху були українські
ліберально-демократичні партії?
М. Міхновський (1873-1924)
4. Формування націоналістичної течії в українському
русі
Виразником прагнень прибічників українського
націоналізму на початку XX ст. у Наддніпрянській Україні був М. Міхновський. За
своїм змістом ці погляди, що панували серед невеликої частини молодої
інтелігенції, можна визначити як самостійницькі. Зокрема, у своїй брошурі
«Самостійна Україна» він заявив, що є «одна, єдина, неподільна, вільна,
самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі», а головними
гнобителями українців проголосив росіян. Одним із висновків М. Міхновського
було: «Усі, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для
українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не
маємо права покласти оружжя».
У 1902 р., як уже зазначалося, М. Міхновський та
його однодумці (брати С. та В. Шемети, О. Макаренко, І. Бойко, М. Базькевич та
ін.) створили Українську народну партію, започаткувавши існування
націоналістичної течії в українському русі. Проголосивши гасло «Україна для
українців», основним засобом здобуття незалежності вони вважали збройне
повстання. При цьому майбутню самостійну Україну члени УНП бачили лише
соціалістичною.
До складу УНП входили переважно українська
інтелігенція, причому заможна, студенти та дрібні землевласники. Впливу в масах
партія не мала й існувала лише як об’єднання однодумців. Практична діяльність
партії зводилася до видання брошур і часописів. У 1904 р. у складі УНП було
створено бойову групу «Оборона України», яка намагалася сприяти досягненню
цілей партії збройними методами. Найвідомішими її акціями були спроби підірвати
пам’ятник російському поетові Олександру Пушкіну в Харкові та царські монументи
у великих містах.
Яке основне гасло націоналістичної течії
українського руху на початку XX ст.?
Із програми Української народної партії
«Українська народна партія визначав соціалістичний
ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші
народи... Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи, на землі,
оселеній українським народом мусять належати Українцям-робітникам, а земля
(рілля) — Українцям-хліборобам...
Націоналізація землі на Україні для запровадження
соціалістичного строя і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...
До загалу українського народа: 1. Незайманість особи
і мешкання. 4. Рівноправність жінок. 6. Відповідальність урядовців перед
громадянами. 8. Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода
національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств,
спілок, організацій. 9. Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх
виборних інституцій...
Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути
спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина,
Правобережна Україна, Запоріжв, Кубань, Чорноморів, Поліссв, Галичина і т. д.»
1. Які соціально-економічні перетворення збиралася
здійснити УНП?
2. Які загальнодемократичні перетворення відстоювала
УНП?
ВИСНОВКИ
У суспільно-політичному житті Наддніпрянської
України, в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст.,
співіснували три основні напрями — російський, єврейський та український.
В українському русі на початку XX ст. (до революції
1905-1907 рр.) викристалізувалися три течії: соціалістична,
ліберально-демократична і націоналістична. Всі вони тоді перебували на стадії
організаційного та ідейного становлення.
Розв’язання тогочасних гострих соціальних проблем
переважна більшість представників партій українського напрямку пов’язували з
реалізацією соціалістичної ідеї.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
1. Схарактеризуйте особливості суспільно-політичного
життя Наддніпрянщини на початку XX ст.
2. Як відбувався розвиток соціалістичної течії
українського напрямку суспільно-політичного життя?
3. Яку роль у суспільно-політичному житгі
Наддніпрянщини відігравала .ліберально-демократична течія українського
напрямку?
4. Яким бачили майбутнє України прибічники
націоналістичної течії українського напрямку? Чому, на вашу думку, на той час
націоналістична течія не здобула значної підтримки в українському русі?
Ліквідація кріпацтва в ході селянської реформи
Які були основні положення селянської реформи? Коротко сформулюйте та перелічіть їх. Поміркуйте, чи давала реформа селянам повне звільнення.
Поразка у Кримській війні засвідчила значну економічну й військову відсталість Російської імперії та змусила нового імператора Олександра II розпочати соціально-економічні реформи. Найболючішим було реформування аграрних відносин, ліквідація кріпацтва.
Чому автор вважає скасування кріпосного стану необхідним для подальшого соціально-економічного розвитку імперії? Які були основні причини скасування кріпосного права?
Обґрунтування необхідності скасування кріпосного права поміщиком О. Кошелєвим (1858 р.)
Слідкуючи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту, прислуховуючись до слів дворян, селян і дворових людей... я прийшов до переконання, що настав час для скасування кріпосного стану... По-перше, невдоволення селян проти поміщиків посилюється з кожним днем... По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється зі зростаючою силою... По-третє, збідніння поміщицьких селян зростає... оброки дійшли до розмірів неймовірних...
...По-сьоме, вдосконалення сільського господарства вимагають застосування вільної праці. Поки в нас існує панщина... — доти рільництво не просунеться вперед. По-восьме, успіхи заводської та фабричної промисловості вимагають збільшення кількості вільних робітників...
Селянська реформа стала першою серед серед реформ 1860- 1870-х рр. Основні документи, що визначали її, — імператорський «Маніфест 19 лютого 1861 р.» про відміну кріпосного права і «Положення про селян, які виходили із кріпосної залежності». На українських землях селянська реформа стосувалася долі 5,3 млн осіб.
Основним наслідком реформи було отримання селянами особистої свободи й певних громадянських прав. Водночас зберігалась економічна залежність селян від поміщиків.
У чому полягали суперечності нового правового статусу селян? Чому вони виникли?
Український історик XX ст. Наталія Полонська-Василенко про селянську реформу
«Положення про звільнення селян від кріпацтва» було укладене неясно. Не встановлено однакового наділу на душу: розмір вагався у зв’язку з різними причинами в різних губерніях і залежно від якості землі; від розмірів поміщицького маєтку. Якщо понад надільною нормою залишалася земля, якою до реформи користувалися селяни, то вона переходила до поміщика. Становище селян в Україні було гіршим, ніж у Росії, бо в Україні наділи їх до реформи були більші ніж ті, які вводила реформа.
Унаслідок реформи 1861 р. українські селяни втратили 15 % загальної площі земель, які раніше перебували в їхньому користуванні. 94 % селян одержали наділи, менші від 5 десятин, що за тодішніми нормами було недостатнім для ведення господарства. Але й ці мізерні наділи селяни повинні були протягом 49 років викуповувати в поміщиків.
Хто герої карикатури? Яка її основна ідея? Чому ви так думаєте?
Карикатура українського сатиричного журналу «Шершень» на селянську реформу 1861 р. (1906 р.)
Аграрна реформа не розв’язала соціально-економічних протиріч у суспільстві, оскільки її реалізація перебувала в руках противників самої реформи.
Українське питання в контексті європейської міжнародної політики*.
Протягом XIX ст. українські землі, як і раніше, залишалася об’єктом міжнародної політики. Проте розгортання українського національно-визвольного руху впливало на поширення серед європейських політиків розуміння того, що чимало українців прагнуть змінити підвладне становище свого народу.
-1853 р. Росія розпочала Східну (Кримську) війну.
- Пруссія планувала відібрати в Російської імперії Фінляндію, землі Прибалтики, Польщу, Південну Україну, Бессарабію.
Чергова
спроба Російської імперії розв’язати турецьке питання. Крим-
ська (Східна)
війна 1853—1856 рр.
-
Росія воювала проти Османської
імперії та її союзників – Великої Британії, Франції та Сардинського
королівства.
-
Росія претендувала на
протекторат над Дунайськими князівствами, Болгарією та Сербією; розширити вплив
на Близькому Сході та Балканському півострові; контроль над протоками, які вели
із Чорного до Середземного моря.
-
Привід: суперечки між
католицької та православною церквами.
-
1853 Росія окупувала Дунайські
князівства.
-
Розбиті турки в Закавказзі; у
Синопській бухті.
-
Вступ Великої Британії,
Франції, Сардинського королівства на боці Туреччини.
-
Черв. – лип. 1854р. – рос.
війська залишили Дунайські князівства.
-
Вер.- Висадка англо-франц
війська висадилися в Криму.
-
Облога Севастополя.(349 днів)
-
1856 р. Паризький мир.
-
Росія позбавлялася права
тримати військово – морський флот, фортеці на Чорному морі.
Відзначити, що поразка Російської імперії
у Кримській (Східній) війні наочно показала її військово-технічну відсталість
через існування кріпос-ницької системи, що мало безпосередній вплив на
підготовку селянської ре-
форми 1861 р.
Селянський рух під час Східної (Кримської) війни. Наприкінці війни
_ в Наддніпрянській Україні відбувалися численні виступи селян.
Приводом до заворушень стало оголошення імперського маніфесту від 29 січня 1855 р. про формування «рухомого суходільного ополчення», а також отримане київським генерал-губернатором від військового міністра розпорядження організувати чотири кінні козацькі полки. Для українських селян слова «ополченець» і «козак» були тотожними поняттю «вільна людина». Серед селян поширювалися чутки, що тих, хто запишеться в козаки, звільнять від кріпацької залежності.
Особливого поширення рух набув у 1855 р. в Київській губернії, звідки й виникла його назва — «Київська козаччина». Це обумовлювалося тим, що на Київщині була зосереджена найбільша в Наддніпрянській Україні кількість кріпосних селян — понад 1 млн осіб. Рух охопив повіти, у яких проживало близько 180 тис. селян-кріпаків. Для придушення «Київської козаччини» російському уряду довелося використовувати значну кількість регулярних військ.
Останнім етапом пов’язаного з війною селянського руху став похід селян «у Таврію за волею». Його спричинили розмови про те, що для заселення спустошеного внаслідок примусової еміграції татар Криму російський уряд закликає переселятися туди всіх бажаючих. Поширювалися чутки, що кожен селянин-переселенець стане вільним, отримає землю та значну грошову допомогу на розбудову свого господарства або зможе стати вільнонайманим працівником та отримувати добру платню.
Навесні та влітку 1856 р. розпочалося масове стихійне переселення селян, які з усім своїм майном рушали до Перекопа. На боротьбу з переселенцями уряд спрямував кілька дивізій та полків регулярної армії, створив заслони й перекрив шляхи через Перекоп. Однак селяни
не вірили російським урядовцям і чинили опір тим, хто намагався силою повернути їх додому. Улітку 1856 р. поблизу Перекопа зосередилися десятки тисяч селян. Лише наприкінці 1856 р. військовим загонам вдалося придушити селянський рух.
Висновки. У другій половині XIX ст. українське питання було складовою європейської міжнародної політики. Проте якщо українські діячі очікували допомоги у визволенні своєї Батьківщини, то європейських політиків більше цікавила можливість здійснення своїх планів.
Поразка Російської імперії у Східній (Кримській) війні наочно показала її військово-технічну відсталість, викликану існуванням кріпосницької системи, що мало безпосередній вплив на підготовку селянської реформи 1861 р.
• У ході Східної (Кримської) війни, як і під час війн у попередні періоди, Росія активно використовувала людський і матеріальний потенціал українських земель. Селянські виступи, що відбувалися в цей час у Наддніпрянщині, унаочнили напруженість ситуації в краї.
Тест (Історія України 9 клас)
І
рівень (0,5 бала)
1. Укажіть,
навчальні заклади якого типу набули поширення в Україні в першій половині ХІХ
ст.?
а)
училище;
б) ліцей; в) гімназія;
г) технікум.
2 . Укажіть, у
якій галузі культури уславився М. Щепкін?
а)
архітектура; б)
скульптура; в) театр; г) живопис.
3. Укажіть прізвище автора літературних творів
«Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», за якими ставилися вистави в перших українських професійних
театрах ?
а)
Г. Квітка-Основ’яненко;
б) І. Котляревський;
в) Т. Шевченко;
г) П. Куліш.
4. В якому році Т.Г. Шевченко випустив альбом офортів
«Живописна Україна»?
а)
1841р.; б) 1843р.; в) 1842р.;
г) 1844р..
5. У якому рядку всі слова стосуються Петра
Гулака-Артемовського:
а)
батько перекладу, історичний роман «Чорна рада», «Літопис Самовидця»;
б)
ректор Харківського університету, байки, «Запорожець за Дунаєм»;
в)
балада «Рибалка», перша опера, майстер літературного перекладу;
г)
байка-казка «Пан та собака», романтичні балади, нові жанри
6. Розташуйте
назви вищих навчальних закладів у хронологічній
послідовності їх заснування.
а)
Новоросійський університет; б)
Київський університет;
в)
Львівський університет ; г) Харківський університет.
ІІ
рівень (1 бал)
7. Дайте визначення
термінів:
«Класицизм»
— це ……………
«Національна
ідея» — це ……………
8.
Дайте відповіді на запитання до джерела
«Заснування університету найтіснішим чином пов’язане
з особистістю…… Він є справжнім винуватцем його існування: …. Він спонукав
харківське дворянство на пожертвування, він мав перебороти силу ускладнень, аби
добитися височайшого соізволєнія на заснування університету в Харкові, він же,
зрештою разом з іншими особами…. Немало попрацював і у нелегкій справі
початкового його облаштування» (Д.Багалій)
А) Коли відбулися події, про які йдеться
у фрагменті джерела?
Б) Ім’ям якого діяча
пропущено в тексті?
9. У яких
твердженнях ідеться про Івана Котляревського?
А) діяч, якому
судилося стати символом українського національного руху;
Б) автор
«Граматики малоросійського наріччя» 1818р.;
В) першу збірку
його поезій було надруковано в Петербурзі в 1840р.;
Г) автор
програмових документів Кирило-Мефодіївського товариства;
Д) належав до
полтавської масонської ложі «Любов до істини»;
Е) вперше для
написання літературного твору автор звернувся до живого усного мовлення народу.
ІІІ
рівень (1,5 бала)
10. Прочитайте і
дайте відповідь на запитання.
Розвиток
української науки (музичного мистецтва) наприкінці ХVІІІ
– у першій половині ХІХ ст. Та зробіть висновок.
11. Доберіть
до імен історичних постатей їхні стислі характеристики.
1)
А. Меленський 6)
В. Тропінін
2)
В. Каразін 7) Г. Квітка-Основ’яненко
3)
Є. Гребінка 8) М. Щепкін
4)
М. Остроградський 9) Михайло Максимович
5)
М. Маркевич 10)
Карпо Соленик
IV рівень (3 бала)
12. Висловіть власне судження щодо наведеного твердження.
Незважаючи на
обмежені досягнення у сфері мови та літератури, національне відродження в Наддніпрянській Україні
протягом збиральницької стадії наприкінці ХVIII та в перших
десятиліттях ХІХ століття мало також важливі здобутки, особливо в царині
історії та фольклору. Цікаво зазначити, хай як це несподівано це звучить, що
уряд Російської імперії на загал підтримував
ці процеси. Тож на Наддніпрянщині розпочалася організаційна стадія
національного відродження.
Свою відповідь побудуйте за схемою:
1) Я вважаю, що….
2) Тому, що…..
3) Наприклад……
4) Отже……
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.