1. Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету.
2. Себе судити набагато важче, ніж інших.
3. Серед людей також буває самотньо.
4. Лише серце добре бачить. Найголовнішого очима не побачиш.
5. Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив.
6. Вода буває потрібна і серцю.
Домашнє завдання
1. Добре опрацювати матеріал до уроку.
2. Коли буде вільна година, прочитайте казку "Маленький принц" (с. 284 - 307 ).
3. Прочитати уривки з повісті -притчі "Чайка Джонатан Лівінгстон". (с. 310-314).
4. Написати відповідь на питання : Алегорією якої людини є чайка Джонатан Лівінгстон?
Автор твору - американський письменник Річард Бах.
Він був льотчиком також, присвятив свій твір Джону Лівінгстону - одному з найкращих пілотів початку ХХ століття.
Тема п’єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсіль та Клеонтом, Ніколь та Ков’єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.
Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі
Дія друга - зав’язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шахрай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.
Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.
Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’язності та виганяє гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.
Дія п’ята - розв’язка. На сцені один за одним з’являються усі головні персонажі п’єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’язує своє життя з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’єси характеризує Журдена Ков’єль. Комедія закінчується яскравим балетом.
Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» художньо втілена у словах Клеонта, що немовби кладуть край безглуздим намаганням Журдена перетворитися з міщанина на шляхтича: «Люди без докорів сумління привласнюють собі дворянське звання, - цей вид злодійства, вочевидь, став звичним. Але я щодо цього, зізнаюся, більш делікатний. Я гадаю, що будь-який обман кидає тінь на порядну людину. Соромитися тих, від кого тобі прирекло народитися на світ, похвалятися в товаристві вигаданим титулом, видавати себе не за те, чим ти є насправді, - це, як на мене, ознака душевної ницості».
. Незважаючи на те, що п’єса була замовлена самим королем Людовіком ХІV, щоб висміяти невдячних турецьких послів, Мольєр надав їй глибокого і серйозного змісту, зробивши головною проблемою твору відображення суперечностей у стосунках дворян та міщан, тобто буржуа. Викривальний пафос п’єси спрямований і проти невігластва міської буржуазії, і проти лицемірної моралі дворянства.
Домашнє завдання
1. Дочитати комедію (с. 273-279).
2. Прочитати рубрику "Підсумовуємо" (с. 279). Ви дізнаєтесь, чому комедію Мольєра вважають класицистичною.
Домашнє завдання
«Галерник». Утілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм її життя
Тема: людина і Доля, драматизм людського життя.
Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності.
Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми
Жанр: філософська лiрика.
Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію, ми спостерігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того, як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
Проаналізувавши поезію Луїса де Гонгора-і-Арготе, можна прийти до висновку, що він був дуже складний поетом, а часом і трохи загадковим. Його вірші абсолютно не вміщуються в рамках готових визначень і немов навмисно дратують читача своєю багатозначністю, несподіваними контрастами і поворотами думки, постійними пошуками і постійною незадоволеністю життя.
Поезія бароко стверджує прогрес ірраціональних умонастроїв, відчуття розпачу, сум’яття, відчаю, катастрофи.
Новаторство барокової поезії Гонгори в тому , що це вірш - медитація (заглиблення у роздуми).
Домашнє завдання
Знайти у вірші приклади порівнянь, епітетів, метафор. Виписати їх.
Луїс де Гонгора (1561 - 1627) - іспанський поет
доби бароко
Матеріал до уроку (читаємо)
Лірика - це віршований твір, в якому навколишній світ осмислюється у формі думок і переживань ліричного героя.
Прочитавши матеріал попереднього уроку, пригадайте, що таке бароко й про що писалася барокова література, в тому числі й поезія. Один із зразків барокової поезії є вірш Луїса де Гонгори "Галерник" ( у нових підручниках він є , в старих немає цієї теми, тому друкую його нижче). Але спочатку прочитайте коментар до вірша ( під віршем).
Читаємо виразно декілька разів.
Луїс де Гонгора «ГАЛЕРНИК»
На галері, на турецькій
I до лави там прикутий,
Руки на весло поклавши,
Очі втупивши додолу,
Він, драгутівський невільник,
Біля узбереж Марбельї
Нарікав під звук суворий
Ланцюга й весла своїх:
"О святе іспанське море,
Славний береже і чистий,
Коне, де незмірна безліч
Сталася нещасть наморських!
Ти ж бо є те саме море,
Що прибоями цілує
Краю батьківського мури,
Короновані і горді.
Про дружину принеси ти
Вістку і скажи, чи щирі
Плач її і всі зітхання,
Що мені і тут лунають.
Бо якщо полон мій справді
Ще оплакує, як легко
Ти могло б південні води
Перлами перевершити!
Дай же, о криваве море,
Відповідь; тобі не тяжко
Це вчинити, якщо правда,
Що і води мають мову.
Але ти німуй, о море,
Якщо смерть її забрала;
Хоч цього не сміє статись,
Бо живу я поза нею,
Бо прожив я десять років
Без свободи і без неї.
В вічній каторзі при веслах
Не вбиває сум нікого".
Враз потужно розгорнулось
Шестеро вітрил галерних,
I звелів йому наглядач
Всю свою ужити силу.
Коментар до вірша
Галерник – невільник, що веслує на галері.
Галера – дерев’яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азіатських країн, головним чином за часів Середньовіччя. Мало довжину 40-50 метрів, ширину – 4,5 – 7,5 метра, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними парусами. Галера вміщувала 200 чоловік і розвивала швидкість – 13 км/год.
Запорожці на чайках успішно діяли проти турецьких галер, визволяючи невільників-гребців, яких турки приковували ланцюгами до упорних брусків по 4-5 чоловік на весло.
Широко використовували рабську працю турки, алжирці, французи, іспанці, росіяни.
Хто ж ставав галерником? Ними ставали військовополонені ( у християн – мусульмани, у мусульман – християни ).
Драгутівський невільник - полонений турецьким піратом на ім’я Драгут.
Марбелья - назва іспанського міста.
Кін - місце, куди кладуть свої ставки в азартній грі.
Домашнє завдання
1. У кого новий підручник, прочитати статтю про Луїса де
Гонгору ( стор. 246 - 247).
2. Уважно й виразно прочитати вірш "Галерник"( у нових підручниках - стор.248)
3. Письмово охарактеризувати ліричного героя вірша
"Галерник"( хто він, скільки років в неволі, який його
фізичний стан, про що він думає, від чого найбільше
страждає, що підтримує його дух).
Тема. Бароко як доба і художній напрям у європейській
у європейській літературі та інших видах мистецтва
Ми починаємо вивчати невеличкий розділ "Література доби бароко і класицизму".
Ознайомимось з поняттям "бароко".
Пригадаємо! У 8 класі ми ознайомились з вами з такими історико-культурними епохами: Античність, Середньовіччя, Відродження.
Італійське слово "бароко" означає "дивний, химерний". Португальське слово "бароко" означає "перлина неправильної форми".
Хронологічні рамки бароко -- кінець ХVІ - середина ХVІІІ століть. Бароко з’явилось в Іспанії та Італії, а потім охопило всю Європу. І саме ХVІІ століття прийнято називати добою бароко.
Причини зародження бароко як напряму в європейській культурі: почалася епоха спустошливих війн, революцій, політичних, релігійних конфліктів, великих і малих криз. Внаслідок цих потрясінь , що випали на долю європейців, світ почав здаватися їм занадто хистким, трагічним, не схожим на той ідеальний світ, що малювало Відродження.
Про що писалася література доби бароко? В основному, це були песимістичні теми:
- трагізм людського життя;
- нездатність людини побороти зло, а тому її безвихідь;
- швидкоплинність людського життя;
- тлінність краси;
- нікчемність володарів;
- всесильність долі і випадку тощо.
Були й оптимістичні теми:
- краса й вишуканість навколишнього світу;
- жага життя й насолод як протест проти життєвих негараздів тощо.
Якщо говорити про барокове мистецтво взагалі, то тут доречно використовувати фразу "бароковий стиль". Наприклад, архітектура. Будівля , збудована в бароковому стилі, вражає своєю пишністю і красою, вона ускладнена різними елементами, сповнена таємничості тощо. Те саме можна сказати й про барокові скульптури.
Домашнє завдання
1. Прочитати інформацію про бароко, написану вчителем.
2. Знайти в Інтернеті матеріал (є дуже багато) і записати в зошит коротко інформацію про українське бароко в одному з видів мистецтва ( архітектурі, малярстві, скульптурі, літературі тощо).
1. В якій країні добу Відродження називали ще Ренесансом?
А) Англії
Б) Італії
В) Франції
2. В якій країні доба Відродження розпочалася раніше, ніж в інших країнах Європи?
А) Англії
Б) Італії
В) Франції
3. Хто з перечислених митців не жив у добу Відродження?
А) В.Шекспір
Б) Ф.Петрарка
В) Данте Аліг’єрі
4. Представником якої літератури був Франческо Петрарка?
А) англійського Відродження
Б) іспанського Відродження
В) італійського Відродження
5. Яка жінка була музою поета Петрарки?
А) Беатріче
Б) Лаура
В) "смаглява леді"
6. В якому театрі працював В.Шекспір?
А) "Великий"
Б) "Глобус"
В) "Лондон"
7. Ім’я якого героя випадає з логічного ряду?
А) Паріс
Б) Розаліна
В) Дульсінея
8. Жанр твору "Ромео і Джульєтта" - ...
А) поема
Б) балада
В) трагедія
9. Хто з митців двічі побував у в’язниці, 5 років провів у полоні, був важко поранений на війні?
А) Петрарка
Б) Сервантес
В) Шекспір
10. Перу якого митця доби Відродження належить цитата: "Стомившись тим, спокою прагну я, та вмерти не дає любов моя..."?
А) Петрарки
Б) Данте
В) Шекспіра
11. Мрія Санчо Панси -- ...
А) отримати дворянський титул
Б) розбагатіти
В) стати губернатором острова
12. Перший подвиг Дон Кіхота --...
А) "звільнення"Андреса
Б) битва з "велетнями"
В) звільнення "бранців"
| Вічні образи – це такі образи, які за глибиною художнього узагальнення виходять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять невичерпні можливості філософського осмислення буття. |
- Як ви вважаєте, що дало підстави віднести образ Дон Кіхота до «вічних»? (В образі Дон Кіхота М. Сервантес відобразив риси людини доби Відродження. Але водночас образ містить глибокі філософські узагальнення. Такі риси характеру Дон Кіхота, як служіння правді, добру, готовність до самопожертви заради високих ідеалів, шляхетність, завжди мали вияв у будь-які часи у різних народів. Усе це й дає можливість вважати образ Дон Кіхота «вічним». Домашнє завдання | |
| Підготуватись до контрольної роботи, повторивши матеріал розділу "Доба Відродження". Прочитайте також сторінку 239 підручника "Узагальнення за розділом". |
Матеріал до уроку (читаємо)
Якщо ви прочитали декілька розділів з роману , то у вас вже склалося уявлення про цю пару героїв. Вони дуже різні, але є й багато чого, що їх об’єднує. Давайте разом розглянемо таблицю "Порівняльна характеристика Дон Кіхота та Санчо Панси".
Що порівнюємо | Дон Кіхот | Санчо Панса |
Зовнішність | Високий, худий | Низенький, огрядний |
Походження | Дворянин (ісп. – гідальго) | Селянин |
Освіта | Освічений | Безграмотний |
Мрія | Знищувати зло на землі | Стати губернатором острова |
Риси вдачі | Хоробрий, сильний, енергійний, безкорисливий, байдужий до їжі і сну, романтик (відірваний від життя) | Боягуз, відсутня сила волі, лінькуватий, корисливий, любить поспати й поїсти, практична людина ( має життєвий досвід) |
Спільне між ними: обидва наївні, , добрі, людяні, дещо дивакуваті, здатні шукати кращої долі.
Вони доповнюють одне одного, бо кожен з них має те, чого бракує іншому.
Домашнє завдання
1. Прочитати ще два розділи із твору VІІІ та ХХ
(с. 190-192, 201-205).
2. Написати в зошити відповідь на питання : "Як
впливають герої один на одного?" (чому вчаться герої один в одного).
4.
Домашня робота
Домашнє завдання
Пріам - цар міста Троя.
Кассандра - дочка Пріама, провидиця, вона передбачила
загибельТрої.
Паріс - син царя Пріама, красень, який віддав яблуко
Афродіті.
Гектор - найстарший син царя Пріама, воєначальник троянського
війська.
Єлена Прекрасна - дружина грецького царя Менелая.
Агамемнон - брат Менелая, полководець, який повів грецьке військо
на кораблях на Трою.
Ахілл - найкращий воїн грецького війська, його мати -
богиня. Він мав вразливе місце - п’яту.
Одіссей - найкращий воїн грецького війська, цар острова Ітаки,
вигадав Троянського коня.
Багато
красивих виразів прийшло до нас із грецьких міфів. Один такий вираз — «яблуко
розбрату». Ось як він виник.
Одного
дня верховний бог Зевс улаштував для всіх безсмертних богів вечірку. Тільки
одну богиню Еріду він не запросив, бо то була покровителька сварок.
Адже
він знав, що вона обов’язково зіпсує вечірку сваркою або ще й бійкою. Грецькі
боги в цьому від людей не відрізнялися зовсім.
Проте
це була дуже велика помилка. Ви можете собі уявити, як розлютилася знехтувана
богиня. Ставши невидимою, вона прокралася до святкового столу і нишком поклала
серед інших наїдків яблуко. Воно було звичайнісіньке, на нього ніхто б не
подивився. Але на його червоному боці було написано «Найкрасивішій».
То
був підступ. Одразу три богині захотіли взяти яблучко собі: Гера, Зевсова
дружина, найосвіченіша з богів Афіна і богиня краси Афродіта. Кожна тягла
яблуко до себе. Кожна відштовхувала суперниць. Зчинилися галас і метушня.
Богині почали битися.
А
потім стали вимагати від Зевса вироку, кому належатиме яблуко.
Хоча
Зевс був найголовнішим із богів, проте він боявся дружини. А дочку Афіну він
сам любив, як звичайний батько. Афродіта ж дуже Зевсові допомагала у всіляких
справах. І він переклав відповідальність вироку на молодого троянця Паріса (найкрасивішого чоловіка на землі),
який пас батькові вівці. А той розсудив так, що почалася велика й тривала
війна.
Таке
«смачне» вийшло яблучко. І запам’ятали його як «яблуко розбрату».
Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал до уроку.
2. Прочитати статтю "Троянський цикл міфів" (с. 32-36).
У старих підручниках - с. 61-66.
Десять заповідей Закону
Божого
1.Нехай
не буде у тебе інших богів, крім мене.
2.
Не роби собі кумира.
3.
Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.
4.
Шість днів працюй, а день сьомий –
для Господа Бога твого.
5.
Шануй батька і матір свою,
І добре тобі буде, і довго житимеш на землі.
6.
Не вбивай.
7.
Не чини перелюбу.
8.
Не кради.
9.
Не свідчи неправдиво проти ближнього свого.
10. Не заздри.
Творення світу
Спочатку не було нічого: ні сонця, ні місяця, ні зірок. З темряви хаосу першою виникла вода, з неї — вогонь. Від великої сили тепла, що дав той вогонь, зародилося Золоте Яйце, яке плавало у водах безмежного океану, доки в ньому не виник Брахма. Він розбив те яйце, і воно розкололося на дві половини: верхня стала Небом, нижня — Землею, а між ними Брахма розмістив повітряний простір. Й утвердив він землю серед вод. Так було створено світ.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.