Українська мова 11клас

   Дистанційне навчання 2022-2023

06.09.-09.09.2022. Тема. Закінчення іменників чоловічого роду 2 відміни

Діти. підпишіть зошити, якщо ще не підписали.

У школу принесіть контрольні зошити.

Дивимось відно за помиланням.

 https://youtu.be/C-lxT2Xbx7U

 

Закінчення -а, -я

Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини приймають закінчення -а(я) (залежно від групи іменника), коли вони мають значення:

№	Значення	Приклади
1	Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища	козака (особа), промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза; тощо
2	Назви тварин і дерев	ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня, котика
3	Назви предметів та архітектурних деталей	гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, офорта; піджака, плаща, портфеля, стола (й столу); карниза, еркера, портика
4	Назви населених пунктів та планет Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо	Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова, Шанхая; Марса, Меркурія, Урана, Юпітера
5	Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн) Див. також правило № 22	Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Любичіва, Остра, Псла, Тетерева
6	Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви	гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда Винятки: віку, року
7	Назви місяців і днів тижня	вівторка, жовтня, понеділка, травня
8	Назви машин та їхніх деталей	автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора, трамвая
9	Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни Див. також правила № 17 і 18	атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо; відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника

Закінчення -у, -ю

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -у(ю) (залежно від групи), коли вони мають значення:

№	Значення	Приклади
10	Речовини, маси, матеріали	азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту Виняток: хліба
11	Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев	альбому, ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду Виняток: вівса
12	Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв архітектурних деталей)	будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку Винятки: (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, хмарочоса; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота
13	Назви установ, закладів, організацій	архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу
14	Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на -к	абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, полігону[2], рову, ручаю, світу, уривку, яру Винятки: горба, хутора тощо; ліска, майданчика, ставка, ярка
15	Явища природи	вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду
16	Назви почуттів	болю, гніву, жалю, страху
17	Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять	авралу, архіву, бігу, виду, винятку, галасу, голосу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, екскурсу, ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, роду, руху, сайту[3][4], світогляду, складу, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, характеру, хисту, ходу, шуму Винятки: ривка, стрибка, стусана
18	Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі та ін., а також літературознавчі терміни Див. також правило № 9	аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту; альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату, роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо
19	Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних)	балету, вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, мультику, пейнтболу, танку, танцю, тенісу, фільму, футболу, хокею Винятки: вірша, гопака, козака (козачок)
20	Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот)	водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, саксофону (клас муз. інструментів) Винятки: електровоза, пароплава
21	Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот)	вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, усміху, успіху Виняток: заголовка
22	Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін. Див. також правило № 5	Амуру, Бугу, Гангу, Дунаю, Нігеру, Нілу, Рейну, Сейму, Хоролу; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Евересту, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Ізраїлю, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру

Вплив на значення слова

У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:

• Алжира (місто) — Алжиру (країна)
• алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
• акта (документ) — акту (дія)
• апарата (прилад) — апарату (установа)
• бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір)
• блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
• бора (свердло) — бору (хімічний елемент)
• борта (одяг) — борту (судно)
• булата (зброя) — булату (сталь)
• буряка (одиничне) — буряку (збірне)
• вала (деталь машини) — валу (насип)
• дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
• елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
• звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
• Ізраїля (особа) — Ізраїлю (країна)
• інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
• каменя (одиничне) — каменю (збірне)
• клина (предмет) — клину (просторове поняття)
• листа (одиничне) — листу (збірне)
• листопада (місяць) — листопаду (процес)
• Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
• о́рга́на (тіла або муз. інстр.) — о́ргану (установа, друк.)
• папера (документ) — паперу (матеріал)
• потяга (поїзд) — потягу (почуття)
• пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
• придатка (відросток) — придатку (додаток)
• рахунка (документ) — рахунку (дія)
• саксофона (конкретний муз. інстр.) — саксофону (клас муз. інструментів)
• соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне)
• стана (технічне) — стану (муз. та ін.)
• телефона (апарат) — телефону (номер)
• терміна (слово) — терміну (строк)
• фактора (маклер) — фактору (чинник)
• шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.

Слова, що вживаються з обома закінченнями

Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):

• моста́ — мо́сту
• паркана́ — парка́ну
• плота́ — пло́ту
• стола́ — сто́лу (меблі)

 

 

 ЗАВДАННЯ 

5. Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини.

Ваучер, ринок, вексель, дебет, фініш, документ, папір, термін, експеримент, формуляр, експорт, заголовок, підпис, індекс, заклад, ксерокс, апарат, процент, адресат, адресант, бланк, банк, комп’ютер, інститут, адрес, курс, колектив, виробіток, спеціаліст, приріст, студент, відмінок, журнал, стиль.

6. Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінку однини. Поясніть їхній правопис.

 Домовленість, подорож, цінність, діяльність, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, заборгованість, галузь, промисловість, доповідь, власність, вартість, піч, рентабельність, звітність, верф, продуктивність, прибутковість, розкіш, відповідальність, велич.

 

9. Випишіть іменники II відміни, поставте їх у родовому й орудному відмінках.

Ранок року

Це перший місяць весни — березень. Наші пращури величали його «соковик» або «березо-зол», тобто злим до беріз. Раніше у цей час спалювали березу на вугілля, брали з неї сік. Відомі й такі назви, як «капіжник», «різно погодник», « протальник», «весновій». У березні день з ніччю рівняються.

10. Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.

1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.

2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.

3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.

4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.

5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.

11. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.

Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій, шановний Олег Ігорович.

12. Знайдіть у кожній із поданих груп слово, що має неправильне відмінкове закінчення. Назвіть ознаки, за якими об’єднано слова у кожному рядку.

1. Книжкою, робітницею, трояндою, перемогою, латиною.

2. Атому, водню, азоту, льоду, меду.

3. Галченяти, гусеняти, курченяти, дитяти, тигреняти.

5. Віталію, місяцю, ясеню, Грицю, орлю.

14. Випишіть усі іменники, визначте їх рід, відміну, відмінок.

Український жниварний обряд був позначений особливою поетичністю. Традиційно зажинки починалися на Прокопа, який припадає на 21 липня. Зодягнувшись у білий святковий одяг, господиня клала в кошик серп, буханець хліба та дрібок солі. На окрайці лану зупинялась і, вклонившись ниві, казала: «Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько!». Перші зжаті стебла клали навхрест, і вони мали лежати до закінчення жнив. Жінки виконували мелодійні жниварські пісні, а також плели обрядовий вінок із зібраних колосків. Жниварський вінець стояв на покутті протягом року (За В. Скуратівським).

 

02.09.2022.Тема. Засоби мовного вираження.

Діти, підписуємо зошити(один робочий, один контрольний).

Працюємо з з підручником на стор.14-15.

Виконуємо вправи 4,5(письмово).

Домашнє завдання.Вправа 7, стор.18.