Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
08.09.2022
Тема. Вступ. Що вивчає етика .Як мораль і моральна цінність формують риси характеру. Що належить до людських чеснот. У чому особливості вивчення етики.
Хід уроку1. Підписуємо зошити ( тоненькі, в клітинку або в лінію).Зошитдля робіт з етики
здобувача освіти 5 класу КЗ"Могильненський ліцей"
Заваллівської селищної радиПрізвище та ім'я2. У зошитах записуємо дату ,"Класна робота", тему уроку.3. Розглянемо зміст підручника й подивимось, які розділи будемо вивчати у 5 класі.
4. Опрацюйте матеріал підручника параграф 1 с. 10-14. Випишіть у зошит поняття " Етикет - це "," Мораль - це "," Чеснота - це "
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Завдання. Написати твір - роздум на тему "Чи легко бути ввічливим?"
- 1. Подарунок віддає тому, кому він призначений, той, хто дарує. Якщо з яких-небудь причин це зробити неможливо, слід або за погодженням перенести час вручення, або попросити віддати подарунок будь-кого іншого, заздалегідь вибачившись і обговоривши дане питання з одержувачем подарунка.
- 2. При врученні подарунка не можна натякати на його вартість і зусилля, витрачені на його придбання.
- 3. Особливу увагу слід звернути на упаковку. Красиво упакувати подарунок допоможуть в магазині, але якщо у вас є художній смак, то з цим завданням доцільно впоратися самому.
- 4. При врученні подарунка слід бути щирим, ввічливим і тактовним.
- 5. Якщо при врученні подарунка ви хочете підкреслити своє шанобливе ставлення до того, кому даруєте, то подарунок зазвичай вручається двома руками. Приймають подарунки в таких випадках теж двома руками.
- Загальні правила при отриманні подарунків 1. Одержавши подарунок, необхідно подякувати за нього.
- 2. Приймати подарунок треба з виразом задоволення, навіть якщо вручається річ, яка у вас вже є і вам вона не потрібна.
- 3. Після отримання подарунка етикет рекомендує звільнити подарунок від упаковки і відкрити в присутності дарувальника. Думка про те, що це треба зробити тільки після відходу дарувальника, є помилковою.
- 4. Слід пам'ятати, що подарунки у вигляді кондитерських виробів та цукерок треба відразу запропонувати присутнім .
- 5. При прийомі подарунка не слід вимовляти фраз, що стосуються витрат, витрачених на його придбання, можливості отримання подібної речі ("Навіщо ви так витратилися!", "Не знаю, чи зможу я прийняти таку річ!" І т.д.).
Завдання. Пофантазуйте й запишіть в зошит, яке свято ви хотіли б влаштувати в школі або вдома і який би був його сценарій ( коротко).
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Послухайте вірш. Що ви можете сказати про поведінку цього класу?
Побували ми в кіно
Давайте прочитаємо текст у підручнику «Якою повинна бути поведінка під час урочистостей»
• Чи є пунктуальність одним із таких правил? (Так.)
• Чому? (Різні святкові заходи вимагають неоднакового одягу (парад-
Пунктуальний — точний у часі.
на танець» (якщо дівчинка незнайома), «Потанцюймо?» (коли за-
• Дівчинці належить подякувати за запрошення і прийняти його або
• Діставши відмову, хлопчик мусить відійти вбік, у жодному випад-
до танцю без її згоди.
• Якщо ж дівчинка погодилася на танець, хлопець після танцю пови-
• Етикет танців вимагає від танцюристів подякувати одне одному
3. Правила поведінки в театрі, кінотеатрі й на концерті.
• Вирушаючи до театру, хлопчик надягає темний костюм, дівчин-
• Спізнюватися до театру не можна. Прийнято приходити за 15—
• Увіходячи, хлопчик випереджає свою супутницю і подає контроле-
• Хлопчик знімає головний убір, зайшовши до будівлі театру, а вихо-
• Якщо ваші місця посередині ряду — заходити потрібно після пер-
• Проходити на своє місце слід спиною до сцени і лицем до тих, хто
• Не проштовхуйтеся між людей, якщо вам необхідно пройти.
• Хлопчик проходить до свого місця першим і залишає для дівчинки
• Коли піднімається завіса, розмови слід припинити. Мобільні теле-
• Якщо ви запізнилися, вас можуть пропустити на балкон або ж у пар-
слід стати недалеко від виходу або ж сісти на найближче вільне міс-
• Якщо ви зустріли в театрі знайомих, вітайте їх простим кивком.
• Непристойно під час спектаклю або кіносеансу розмовляти, їсти,
• Застудженій людині краще відмовитися від відвідин театру або ж
• Розмовляти під час спектаклю не можна. Поговорити можна під час
• Подбайте про тих, хто сидить за вами, не сидіть зі схиленими одне
• Під час спектаклю виходити із зали не можна. Не поспішайте до гар-
• Аплодисменти — наш обов’язок перед акторами. У кінці спектаклю
• На концертах слід утримуватися від того, щоб підспівувати артис-
• Після закінчення спектаклю першим устає хлопчик і затримується
• У залі кінотеатру діють ті ж правила поведінки, що і в театрі. Крім
4. Правила поведінки в бібліотеці.
• Перед входом до великої бібліотеки, де працюють читальні зали,
• У бібліотеці не можна відволікати читачів.
• Поводьтеся з книгами акуратно, стежте, щоб руки були сухими
• Категорично забороняється робити позначки на полях книги, заги-
Вернісаж — відкриття виставки картин або скульптур.
Музей або виставка, як і театр, теж зазвичай почина-
• Якщо ви прийшли на вернісаж (тобто відкриття виставки), то поста-
• Якщо художник знайомий вам особисто, прийнято підійти до ньо-
• Не прагніть у великому музеї охопити все протягом однієї години —
• Зараз у багатьох музеях дають напрокат записані на плівку лекції
• Не відволікайте інших екскурсантів гучними висловами, обговорен-
• Не загороджуйте собою картини й інші експонати, підходячи до них
• Не слід голосно висловлювати своє захоплення, стоячи перед ше-
• Бажано утримуватися від різкої критики експонатів — можливо,
• Зовсім не обов’язково, щоб виставка відповідала саме вашим уяв-
• Експонати не можна чіпати руками.
ЗАВДАННЯ.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Завдання. 1. Опрацювати матеріал підручника параграф 29 на с. 161 - 168.
Скінчилися уроки, а вчителька наша й каже:
- Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?
- Я! Я! Я! - посхоплювалися всі.
- Якщо ви і в нього так кричати будете, - говорить учителька, - то краще нікому не йти. Хворому потрібен спокій.
Ми запевнили її, що галасувати не будемо, а вчителька відповіла, що ми молодці, але все одно сьогодні хай підуть кілька чоловік, а завтра ще кілька і післязавтра теж.
- І пам'ятайте, - закінчила вона, - хворому потрібен спокій. Дивіться, щоб він не вставав з ліжка, розважте його, як зумієте. Може, й нагодувати доведеться.
Приходимо ми. Лежить Сашко, горло замотане, книжку читає.
- От добре! - зраділа його мама. - У мене саме обідня перерва закінчується. Там, на кухні, суп доварюється. Ви через десять хвилин з плити його зніміть, хлопця мого нагодуйте. А я побігла.
- Ну як тобі, - ми в Сашка питаємо, - нудно, мабуть, лежати?
- Та ні, - одказує. - Зовсім не нудно. Я от книжку читаю. Цікава!
Але ми зрозуміли, що це він так говорить, із ввічливості. Спробуйно сам-один полежати цілий день!
- Нічого, - підбадьорюємо, - ми тебе зараз розважимо. От тобі Наталка заспіває. В неї голос гарний.
- Чого це я буду співати з дурного дива?! - Наталка нам. - Може, йому й не хочеться зовсім.
- Як це - не хочеться?! Ех ти, подруга! Він же один тут. Ну, як знаєш. Тоді ми з Митьком заспіваємо.
Стали ми посеред кімнати, відкашлялись і давай співати. Співали-співали, аж захрипли.
- Що, - питаємо, - повеселішало тобі трохи?
- Авжеж, повеселішало, - Наталка за нього відповідає. - Так фальшивити, то краще вже зовсім мовчати. І без ваших концертів обійдеться. Правда ж, Сашку?
Сашко промовчав, але ми зрозуміли, що це він так промовчав, щоб не завдавати нам клопоту. Але про які клопоти може йіи мова, коли товариш хворий!
- Давай, - Митько каже, - ми йому наш сюрприз відкриємо.
- Давай!
І стали ми тут матроський танок виконувати, який на святковии вечір готували. Підспівуємо собі, в долоні у такт плещемо, підборами по паркету - ух! Так добре в нас іще ніколи не виходило. Розчервонілись обоє, вхекалися, але стараємось, - для хворого ж товариша.
Чуємо дзвоник у двері. Наталка побігла відчиняти. Вривається до кімнати дядько якийсь у халаті.
- Це що за неподобство! - кричить. - Я поверхом нижче живу. У мене робота термінова, спеціально додому взяв, щоб не заважав ніхто, так ви отут казна-що виробляєте. Тупаєте по голові вже цілу годину, зосередитись неможливо!
Ми йому почали пояснювати, що прийшли провідати хворого товариша. А він:
- Нічого собі хворий! Таке витримати - здоров'я як у слона треба мати. Припиніть цей тупіт. Книжку йому краще почитайте!
Ми сказали, що книжку він і сам собі читає.
- Ну, то придумайте щось інше, - дядько каже. - Он ви на хлопця подивіться. Йому вже скоро млосно стане од ваших розваг.
І він пішов.
Сашко забився під стіну, і ми зрозуміли: йому цей дядько теж не сподобався.
- О! - скрикнув я радісно. - Так у тебе ж магнітофон є. Чого ж ти мовчав! - І натис на вмикач.
- Зроби голосніше, - гукнув Митько. - Воно, коли голосно, завжди веселіш.
Тут Наталка стала до чогось принюхуватись - і прожогом з кімнати. Вбігає за мить:
- Ой, - кричить, - суп увесь википів і вже згорів.
Побігли ми на кухню. Справді, бачимо - в каструльці щось темне на самому дні залишилось, і пахне зовсім не так, як суп. Ми туди про всяк випадок води долили, але смак у нього виявився ще гіршим, ніж запах.
- Ех ви! - Наталка зітхає. - Через вас зовсім забули, що мама просила. Чим тепер хворого годувати?
Стали ми харчі якісь шукати. Знайшли цукор, а чай шукали-шукали - ніде нема.
- Яка різниця, - Митько каже, - із заваркою чи без. Однаково вода. Коричнева тільки. І так вип'є.
Скип'ятили ми воду, вкинули цукор у склянку. Приносимо Сашкові:
- Пий.
Сьорбнув він трохи.
- Не хочу, - каже. - Голова болить.
- Це в нього від голоду, - здогадався я. - Ми тобі зараз усі втрьох картоплі почистимо. Ти яку любиш - смажену чи варену? А щоб ти поки не нудьгував, включимо магнітофон.
- Не треба, - він нам якось так дивно відповідає, - ніякого магнітофона, і картоплі я не хочу вашої.
- Здається, час нам уже додому, - поглянула Наталка на двері.
- Додому! - блимнув на неї Митько. - І полишити хворого товариша? Може, тобі заспівати? - допитується в Сашка.
- І співати не треба!
- Може, затанцювати ще разочок? Нам неважко.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Тема. Що означає бути вдягненим доречно
1. Опрацювати параграф 27- 28 ст. 152- 160.
Завдання. 1.Прочитати статтю на стор.152 - 160.
2. Дати письмово відповіді на питання .
1). Чи можна людину оцінити за її одягом? Поясніть.
2). Що означає бути вдягненим доречно? Наведіть приклади.
3). Для людей яких професій є обов’язковим використання спеціального одягу?
4). Якими є етикетні правила в одязі? (напишіть декілька правил).
3. Прочитайте казку Андерсена "Нове вбрання короля" і подумайте, через
яку рису характеру король пошився в дурні. ст. 158-160.
Одного разу в те місто, де жив король, прийшли два пройдисвіти. Вони вдавали з себе ткачів і казали, що вміють ткати найчудовішу тканину: одяг, пошитий з цієї тканини, невидимий для людей, не придатних для своїх посад або надмірно дурних.
«Та це ж чудовий одяг! - подумав король. - Якби я мав такий, то міг би дізнатися, які люди в моїй державі не придатні для своїх посад. Я б відрізнив розумних від дурнів. Треба неодмінно наткати цієї тканини!»
Отримавши від короля великий завдаток, шахраї взялися до роботи. Але на верстатах у них нічогісінько не було...
«Хотілося б мені знати, чи багато вже вони наткали?» - подумав король. Проте на серці в нього ставало дуже неспокійно, коли він згадував, що той, хто дурний або не придатний для своєї посади, не може побачити тканини. Звичайно, він думав, що йому самому нема чого боятися, але все-таки краще було б спочатку послати когось іншого. «Пошлю я до ткачів мого старого чесного міністра, - вирішив король. - Він найкраще розпізнає, яка матерія, бо він людина розумна, і ніхто не підійде для його посади краще за нього».
І от старий статечний міністр пішов до того залу, де сиділи обидва шахраї і працювали на порожніх верстатах.
«О, рятуйте! - подумав міністр і широко розплющив очі. - Я нічого не бачу!» Але він цього не сказав, удаючи, що уважно роздивляється іклнину. «Що піке? думав міністр. Невже я дурний? Я цього ніколи не помічав! Жодна людина не повинна про це знати. Невже я непридатний для своєї посади? Ні, ніяк не можна признаватися, що я не міг побачити тканини!»
Ну, що ви скажете? - спитав один із шахраїв.
О, чудово! - відповів старий міністр і поглянув крізь окуляри. -Який візерунок! Які барви! Звичайно, я скажу королю, що мені подобається.
Незабаром король послав другого поважного сановника подивитись, як посувається робота і чи швидко буде готова тканина.
З ним трапилося те саме, що й з міністром.
Нарешті король захотів сам побачити дивовижну тканину, поки вона була ще на верстаті.
З цілим почтом найвизначніших царедворців, між яких були й обидва шановні урядовці, що побували тут раніше, пішов король до хитрих шахраїв. А ті знай собі ткали без жодної нитки.
- Хіба ж не чудово?! - вигукнули обидва урядовці, які вже колись тут були,- Подивіться, ваша величносте, який візерунок, які барви! - і показали обидва на порожні верстати, бо були певні, що інші добре бачать тканину.
«Що таке? - подумав король .- Я нічого не бачу! Це жахливо! Чи я дурний? Чи не здатний бути королем? Це найстрашніше, що могло трапитись зі мною».
- О, дуже гарно, - сказав він,- це варто моєї найвищої похвали!
Він задоволено кивав головою і розглядав порожні верстати. Не міг же він визнати, що нічого не бачить!
Весь почет дивився й дивився, і хоч ніхто нічого не бачив, але всі казали те саме, що й король: «О, це прекрасно!» - і радили королю одягти нове вбрання з чудової тканини під час урочистої церемонії, що мала незабаром відбутися.
Цілу ніч до ранку, перед тим як мала відбутися церемонія, шахраї працювали. Вони вдавали, ніби знімають тканину з верстатів, різали величезними ножицями в порожнім повітрі, шили голками без ниток...
- От убрання й готове! - сказали нарешті. - Дивіться: ось штани, ось мундир, ось мантія! Все таке легке, як павутиння. Можна подумати, що нічого немає на тілі, але в цьому і є вся краса!
- О! Звичайно! - казали всі придворні, але нічого не могли побачити, бо нічого й не було.
- Дозвольте, ваша королівська величносте, одягти на вас нове вбрання перед великим дзеркалом, - сказали шахраї.
Король скинув увесь свій одяг, і шахраї почали вдавати, що одягають на нього невидиме вбрання, а король повертався на всі боки перед дзеркалом.
- Як пасує! Як личить! - казали всі.- Який малюнок! Які кольори! Не має ціни цей одяг!
- Ось і час церемонії, - сповістив головний церемоніймейстер.
- Ну, я готовий, - сказав король,- Чи добре сидить?
Він ще раз повернувся перед дзеркалом, бо вдавав, що уважно розглядає своє вбрання.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Тема. Що можна прочитати в погляді.
2. Виконайте в зошиті такі завдання:
- Доберіть ряд дієслів, які поєднуються зі словом "очі".
Наприклад, не зводити очей, очі забігали і т.д.
- Витлумачте фразеологізми, з двома з них запишіть речення.
Очі грають, очі загорілися,очі на мокрому місці, позичити в Сірка очей, очі злипаються
- Сформулюйте на основі власного досвіду й запишіть 2-3 правила про те, як слід або не слід дивитися під час розмови.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Тема. Як спілкуватися, долаючи відстань.
1. Опрацювати текст підручника параграф 25 с. 138 - 145.
2. Написати в зошиті правила мовного етикету під час телефонної розмови.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Тема. Учому виявляється вміння користуватися мовним етикетом
1. Опрацювати текст підручника параграф 24 ст. 131 - 137.
2. Складіть і запишіть текст привітання з нагоди дня народження різним адресатам - мамі , другові, вчительці.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Тема. Як досягти успіху в спілкуванні
1. Опрацювати текст підручника параграф 23 ст. 123 - 130.
2. Складіть і запишіть в зошит казку про те , як брехлива сорока стала найправдивішою пташкою в лісі .
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.
лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем.
Призволяйся, не погордуй. Сама варила.
Журавель стук, стук дзьобом - нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, поки сама всієї не з'їла. А тоді й мовить:
Вибачай, кумочку, більше не маю чим пригощати.
Спасибі й за те, - пісним голосом промовив Журавель. - А ти б, Лисичко, до мене завтра в гості прийшла.
Добре, Журавлику, прийду, чому не прийти, - каже Лисичка.
Другого дня приходить Лисичка, а Журавель наварив м'яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у писокий глечик з вузькою шийкою та й поставив на столі.
Іж, кумонько. Не погордуй, люба моя, - припрошує Журавель.
Нюхає Лисичка - смачно пахне. Крутиться Лисичка, скаче навколо глечика, а Журавель їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.
Вибач, любонько, - каже, випорожнивши глечика, - чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого немає.
Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостинність. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут довелося додому иги, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлями приятелювати.
Етика (Данилевська, Пометун) 5 клас
електронний варіант :
Прочитайте народні приказки, що стосуються праці. Поміркуйте, яку думку вони втілюють. Як потрібно працювати, щоб не почути на свою адресу таких слів? ( дати письмово відповідь )
«Робить, як у рукавицях», «Робить, наче сонний», «Робить, як не своїми руками», «Робить, наче у воловім вусі».
Вивчення нового матеріалу Змієві валиВали ці зроблені Змієм, який пожирав людей. Якось цей Змій побачив двох святих - Кузьму й Дем'яна, погнався за ними, щоб їх з'їсти. Кузьма й Дем'ян (вони були ковалями) встигли сховатися в кузню, де й заперлися. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика.Тоді Дем'ян схопив кліщами змія за язика, Змій почав просити, щоб його відпустили.
- Досить, - казав він, - будемо миритися: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви - моєї. Переділимося!
- А як же ділитися, - кажуть Кузьма і Дем'ян, - ми можемо не взнати межі: ти будеш показувати, що це твоя половина, а ми - що наша. Краще переорати навпіл землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей, бери тільки своїх.
Кузьма й Дем'ян сказали тут же, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді Змій сказав, що він переоре світ сам. На тому й погодилися.
Кузьма і Дем'ян запрягли Змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ раз від моря й до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, малопомітна. Тоді Змій повернув удруге «всклад» орати по тому місцю, так що вал вийшов вдвічі вище попереднього. Дотягнувши до синього моря, Змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і луснув.
- Досить, - казав він, - будемо миритися: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви - моєї. Переділимося!
Кузьма й Дем'ян сказали тут же, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді Змій сказав, що він переоре світ сам. На тому й погодилися.
Кузьма і Дем'ян запрягли Змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ раз від моря й до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, малопомітна. Тоді Змій повернув удруге «всклад» орати по тому місцю, так що вал вийшов вдвічі вище попереднього. Дотягнувши до синього моря, Змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і луснув.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.