Квітникарі-аранжувальники

17.10.22

Доброго дня!

Тема.  Догляд та висадка однорічників та багаторічних рослин.

Рослини, що виростають, зацвітають, дають дозріле насіння і відмирають у рік посіву. Основний спосіб розмноження – насіння. Ці твердження належать до однорічних квітково-декоративних рослин.

– Як ви вже самі здогадалися на сьогоднішньому заняття ми поговоримо про однорічні та дворічні  квітково-декоративні рослини. При вивчені кожної рослини звертайте увагу на морфологічні ознаки, розмноження, догляд за рослиною.

До однорічних відноситься велика група рослин, які довго і красиво цвітуть, тому їх широко використовують для прикрашування садиб, створення букетів, починаючи з весни і до пізньої осені.

Висаджують їх групами, але можна і поодинці. Такі однорічні квіти , як матіола, левкої, гвоздика, резеда, тютюн пахучий, мають приємні запахи. І тому їх вирощують близько біля будинку. При цьому матіолу висівають кілька разів на літо.

Однорічні квіти розмножують насінням, яке здебільшого висівають безпосередньо у квітник. Але щоб мати ранні квіти, насіння деяких, зокрема гвоздики, лобелії, висівають у парники в березні, і вирощену там розсаду, пересаджують у квітники.

 Багаторічні.Ці рослини живуть кілька років. Вони цінні для дошкільних закладів тим, що невибагливі і доглядати за ними легше, ніж за однорічними. Сходи і цвітіння деяких з них можна спостерігати ранньою весною, задовго до посадки розсади. Крім того, багаторічні рослини легко розмножуються вегетативним шляхам і дають добрий посадковий матеріал для озеленення.

3). Практична робота « Створення картотеки однорічних та багаторічних  квітково-декоративних рослин».

4. Закріплення.

– Які однорічні квітково-декоративні рослини ви знаєте?

– В чому особливості вирощування однолітників?

– Яке значення для людини, в природі мають однолітні

квітково-декоративні рослини?

_Що ви знаєте про багаторічні рослини?

5. Домашнє завдання.      

Написати реферат про дворічні рослини

13.10.2022

Тема:Квітково-декоративні рослини

Завдання: вивчити класифікацію рослин за довжиною вегетативного періоду, використанням, призначенням і т. і. У процесі роботи вивчити назви рослин (на українській), їхні декоративні якості, біологічні особливості та т. і. 

 Теоретична довідка. 

У групу однорічних рослин об'єднують рослини, у яких життєвий цикл завершується за один період вегетації (від насіння до насіння). Піку своєї декоративності вони досягають у перший рік після висіву, у червні - вересні, тобто влітку, звідси має походження інша їхня назва - літники. До квіткових рослин відносять не тільки однорічні види (мак дикий, космея, нагідки, чорнобривці, майорці, флокс Друммонда, дельфініум Аякса, левкой, алісум, петунія, сальвія,), у яких життєвий цикл завершується відразу після плодоношення, але й багаторічні ( лобелія, вербена, агератум, ротики садові, гвоздика Шабо, гайлардія), які при відповідних кліматичних умовах можуть перезимувати і продовжити ріст у наступному році. В умовах України такі рослини не зимують,їх вирощують так само як однорічники. Крім того, декоративність таких рослин, якщо їх висівають щорічно, значно вища, ніж у тих, що перезимували. Майже всі види однорічників – вихідці із спекотних сонячних районів земної кулі, тому цвітуть довго, особливо в умовах помірних широт, що вигідно відрізняє їх від багаторічників з обмеженими строками цвітіння. Однорічники розрізняються за висотою: серед них є високі рослини (соняшник заввишки до 2 м), і зовсім низькі (бегонія завждиквітуча або алісум морський - 10-15 см). 6 Серед однорічників зустрічаються види з простими і махровими квітками, що мають різне забарвлення, структуру суцвіть і в цілому розрізняються характером створюваної ними кольорової поверхні. Окрему групу однорічних рослин утворюють види з ароматом. Класичні рослини цієї групи - резеда, геліотроп, запашний горошок, левкой, алісум морський, тютюн, маренка і матіола.

Широко використовуються однорічники для вирощування на зріз. Це відомі калістефус, левкой, ротики садові, а також дельфіній Аякса, нагідки, кермек виїмчастий, майорці та ін. Ще одна велика група літників використовується в якості сухого матеріалу для зимових букетів і композицій. До цієї групи відносять справжні сухоцвіти, такі, як геліхризум, геліптерум, кермек виїмчастий та однорічники, здатні зберігати забарвлення квіток під час висушування, наприклад, амарант, молюцела

Однорічні квіткові рослини залежно від біологічних і декоративних особливостей та способів використання в зеленому будівництві умовно поділяють на такі групи: красивоквітучі (калістефус китайський, чорнобривці, майорці, петунія, агератум, вербена та ін.); декоративно-листяні (перила, кохія, цинерарія морська, рицина та ін.); килимові (ірезине, альтернантера, гнафаліум, сантоліна, ехеверія); виткі і плетисті (іпомея, запашний горошок, квасоля 8 вогненно-червона, настурція, хміль японський та ін.); сухоцвіти (геліхризум, акроклінум, гомфрена та ін.); горщикові (пеларгонія, геліотроп, колеус та ін.); ароматні однорічники (тютюн запашний, матіола дворога, резеда).

Перегляньте відео  за посиланням " Самі красиві квіти в світі"

https://youtu.be/UK1RnS-2fkI

Користуючись інтернет-ресурсами, відгадайте назви цих рослин

 

Запитання для самоперевірки. 

 1. На які групи поділяють квітково-декоративні культури за тривалістю їх життя, використанням? 2. Дати визначення виробничих понять квітково-декоративних літників, дворічників і багаторічників.

05.05.2022

Тема:Стилі ландшафтного дизайну

Доброго дня!

Опрацюйте матеріал

Основними стилями ландшафтного стилю є регулярний і пейзажний.

Регулярний стиль також називають французьким (оскільки він виник у Франції), класичним, формальним. Це стиль європейських палацових парків і садів (приклад — знаменитий Версальський сад). Його головна риса — симетричність: усі елементи саду повинні бути симетрично розташованими відносно головної або заданої осі, а також мати строгі геометричні форми. Ландшафт регулярного саду не вирізняється особливою рельєфністю, він весь розміщений в одній площині або на терасах із підпірними стінами. Різнорівневі тераси з'єднані сходами, які є важливим декоративним елементом саду. Стрижені огорожі, геометрично розташовані доріжки, зелений газон із рівними межами — теж невід'ємні ознаки регулярного саду. Такий стиль прийнятний насамперед для великих територій і парків.

Класичні французькі парки

Запишіть визначення

Тераса — горизонтальний чи злегка нахилений майданчик, що утворює уступ на схилі природного або штучного походження.

Газон — штучний дерновий покрив із багатолітніх злаків. Залежно від призначення газони поділяють на спортивні, спеціального призначення і декоративні (партерні, звичайні та лугові).

Партер — декоративна композиція на горизонтальній (іноді трохи заниженій) площині, вирішена як відкритий простір, оформлений газоном, квітником, водоймою, скульптурою.

Арт-галерея

О. Бенуа. « Версаль. Оранжерея». 1906

П. Патель. «Версаль». 1668

О. Бенуа. «Версаль. Фонтан Бахуса взимку». 1906

Перлини мудрості

Не знаю, чи то хороші люди люблять вирощувати троянди, чи то вирощування троянд робить людей кращими.

Роберт Браун, британський ботанік

Альпінарій — кам'янистий сад, що відображає красу гірського ландшафту і його флору. Для нього характерне поєднання низькорослих альпійських рослин зі скелями та водою. Альпінарії вперше з'явилися в англійських пейзажних садах у XVIII ст.

Пейзажний стиль зародився в Англії, тому також відомий під назвою «англійський» (саме старовинні англійські садиби є яскравими зразками пейзажного стилю). Для нього характерна максимальна наближеність до природного ландшафту (тому його ще називають природним): чергування височин і схилів, плавність і звивистість ліній, ярусні посадки, живописні водойми. Сад, оформлений у пейзажному стилі, має нагадувати окультурений і доглянутий куточок дикої природи. Для такого саду добирають рослини, типові для даної місцевості. Доріжки роблять схожими на лісові та лугові стежки, а нерівні береги водойм обрамляють природними матеріалами (каменем, піском) і навколоводною рослинністю. Цей стиль сприяє відпочинку і творчості, дає змогу максимально наблизитися до природи і «розчинитись у ній», пробуджуючи філософський настрій.

Традиційні англійські парки

Сад у стилі модерн

1. Сільський (селянський, кантрі) стиль, крім збереження природного ландшафту, передбачає наявність яскравих ознак сільського життя: тинів, городу з опудалом, дерев'яних настилів замість доріжок, діжок замість кашпо. У такий сад прекрасно впишуться будь-які плодові дерева і чагарники, а грядки з полуницею вдало розмістяться поруч із квітковими клумбами.

2. Колоніальний стиль, що зародився в Новому Світі, має такі характерні риси: бруковані плитняком або посипані піском доріжки, рослини в діжках, багато садових скульптур (фігурки тварин), гамаки і плетені крісла, повиті квітучими ліанами веранди і перголи. Основний настрій цього стилю — неквапливе життя.

3. Лісовий стиль якнайкраще доречний для дизайну ділянок, розташованих у природному лісі. Найчастіше особливих зусиль з перетворення ландшафту для нього не потрібно. Основне завдання — гармонійно вписати в цей лісовий ландшафт людське житло і все, що до нього додається.

4. Японський сад може бути кількох видів: сад каміння, сад води, сад дерев, сад пір року або сад мохів. Його невід'ємна частина — мости, доріжки, лавки, світильники з природних матеріалів або грубого металу (чавуну). У японському саду цінується старовина: іржа на металі, мох на деревах, лишайник на камінні. Тут немає особливої пишності й різноманітності — усе доволі стримано і лаконічно.

Японський сад

5. Китайський сад зовні дуже схожий на японський, але базується винятково на законах фен-шуй. А конструктивна основа китайського саду повинна бути ошатна й декоративна влітку й узимку.

Це цікаво

Найдивовижніші парки світу

• Сад космічних роздумів (Шотландія) — унікальний об’єкт паркового мистецтва. Тут немає звичних клумб, старих дерев і фонтанів. Створений автором «Біблії постмодернізму» Чарльзом Дженксом і його дружиною Меггі Чесворт, цей приватний парк — символ наукової думки. У ландшафтному комплексі подружжя хотіло відтворити модель всесвіту. Тут безліч спіральних споруд, які символізують ланцюжки ДНК, математичні скульптури, чорні діри, піраміди, атоми і чимало інших конструкцій, пов’язаних із наукою та історією розвитку людства.

• Вілла д'Есте (Тіволі, Італія) — парковий комплекс неподалік від Рима, одне з найгарніших місць Італії. Місцевий парк проектувався в середині XVI ст. з філософським підтекстом — як сад німф Гесперид, модель мікрокосмосу, символ природної гармонії. Сьогодні тут розкішний сад, понад 500 різних фонтанів та інших водойм. У 2007 р. на конкурсі компанії, яка займається обладнанням для садів, віллу д'Есте визнано найпрекраснішим садом Європи.

• Версаль (Париж, Франція) — легендарний палацово-парковий ансамбль, розташований на площі в 900 га в передмісті Парижа, резиденція французьких королів. Система водопостачання налічує 30 км каналізаційних труб, близько 2000 фонтанів, а також басейни, акведуки та інші штучні водойми. На території королівського парку можна побачити ще одну місцеву пам'ятку — боскети — гаї з густо посаджених дерев або чагарників. У Версалі безліч пам'яток архітектури (наприклад Версальський палац), а також скульптур давньогрецьких і давньоримських персонажів, що утворюють музей під відкритим небом.

• Кекенхоф (Ліссе, Нідерланди), або, як його ще називають, Сад Європи, — відомий в усьому світі королівський парк квітів, спроектований у 1840 р. Лише тюльпанів тут — близько 100 різновидів, загальна кількість висаджуваних квітів (троянд, тюльпанів, нарцисів, орхідей та інших) сягає 7 млн, а довжина прогулянкових доріжок становить близько 15 км.

• Нонг Нуч (Таїланд) — тропічний садово-парковий комплекс, що розкинувся неподалік від м. Паттаї. Ботанічні сади розкинулися на площі 240 га. Усю територію поділено на сади: Сад керамічних горщиків, Сад парасольок, Європейський сад, Французький сад, Сад метеликів, Сад орхідей, Сад ананасів, Сад гаїв, Стоунхендж та ін. Найбільша у світі колекція пальм зібрана в Блакитному саду, де росте понад 1100 різноманітних пальм.

• Центральний парк (Нью-Йорк, США) — один з найвідоміших у світі. Він розташований на острові Манхеттен і є найбільш відвідуваним парком у США. Незважаючи на те, що парк виглядає дуже натурально, практично всі ландшафти створені вручну. Тут є кілька штучних озер, чимало алей, два льодові катки, куточки «незайманої дикої природи» і галявини, які використовують для різних спортивних змагань, а також дитячі ігрові майданчики і свій зоопарк.

Створено в Україні

«Софіївка» — знаменитий парк у м. Умані, відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами. Заснований у 1796 р. польським магнатом Станіславом Потоцьким та названий на честь його дружини Софії, він є справжньою перлиною садово-паркового мистецтва, яка вражає уяву своїми дивовижними фонтанами, водоспадами, підземними річками і гротами. За задумом творця й архітектора Л. Метцеля, окремі ділянки парку є наочними ілюстраціями частин поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

03.05.2022

Доброго дня!

Тема:Ландшафтний дизайн як засіб організації середовища

Людина, як відомо, є частиною природи. А в прадавні часи ще й надзвичайно залежала від примх погоди, кліматичних і географічних умов проживання. Тому, організовуючи свій побут, наші предки змушені були рахуватися із середовищем, в якому їм доводилося перебувати. Часи змінювалися. Людина розвивала знаряддя праці, а це, в свою чергу, допомагало змінювати умови життя: комфорт і затишок приходив до людських осель. Високий рівень ведення господарства надав можливість дедалі менше залежати від природного чинника. Тоді природа ще панувала над людиною. Однак людство розуміло необхідність її краси, морального та духовного спокою і благополуччя, навіть здоров’я при тісному контакті з нею.

Вже у стародавньому світі були відомі легендарні висячі сади Семіраміди у прадавньому Вавилоні, сади Стародавнього Риму з водоймами та фонтанами серед зелені внутрішніх двориків, сади Стародавнього Китаю та Японії з їх поклонінням природі. Ще з тих часів продовжуються традиції намагання людини узгодити своє життя із красою навколишнього світу.

Середньовіччя відоме цілими каскадами садово-паркових пам’яток. Насамперед це створення зон для відпочинку, прогулянок, влаштування ігор, забав тощо, які відбувалися просто неба і вимагали відповідної організації естетичного середовища.

Із бурхливим розвитком міст і промисловості у людини виникла потреба у тіснішому спілкуванні з природою. Так, у середині ХІХ ст. сформувався рукотворний ландшафт, або ландшафтне мистецтво. Своїми функціями воно суттєво відрізнялося від традиційних садів, парків і вимагало певного просторово-художнього рішення. Під час оформлення ландшафтів брали за основу традиції садово-паркового мистецтва. Водночас формувалися планувальні прийоми, які відповідали вимогам часу, з’явилися нові категорії озеленених територій — сквери, бульвари, громадські парки, лісопарки.

Таким чином, садово-паркове мистецтво стало прародичем ландшафтного дизайну та основою для подальшого його розвитку.

Ландшафтний дизайн — вид дизайнерської діяльності, завданням якої є об’ємно-просторова організація території за допомогою компонентів природного ландшафту, скульптур та архітектурних споруд.

Англійський парк. «Гайд-парк» у Лондоні

В Європі склалися два напрями ландшафтного дизайну. Один із них — англійський парк: він вільно вписується в уже існуюче природне середовище або реконструює і відтворює його. Інший — французький парк, він сформований за рахунок геометрично вивіреного плану дизайнера.

Для англійського садоустрою притаманною є художня та функціональна єдність природного середовища та архітектурних споруд. Французький підхід заснований на раціональному, математично виваженому підході, коли композиція парків має чіткий план і виглядає як величезний геометричний орнамент, створений із зелених насаджень. Типовим прикладом французького паркового мистецтва, що набуло розвитку в багатьох європейських країнах, є палацово-парковий ансамбль Версаль.

Традиції ландшафтного дизайну в країнах Сходу зовсім інші. Тут головним є глибоке філософсько-поетичне усвідомлення ролі природи в житті людини. У країнах Сходу дизайнери, створюючи парк або сад, намагалися підкреслити його природність, адже саме в цьому вони вбачали особливу виразність. Природність лише підкреслювали альтанки, будиночки для чайних церемоній, місточки й арки.

Французький парк. Садово-парковий ансамбль Версаль

Такий дизайн зливається воєдино із порослим мохом камінням, плутаними доріжками, старовинними скульптурами та спеціально вирощеними мініатюрними деревами. У японських садах існують навіть особливі місця для самозаглиблення і молитов — Сад каміння.

Японський сад

Друзі! Спробуймо уявити себе в ролі ландшафтного дизайнера та створити проект дизайну середовища

29.04.2022

Тема:Технологія вирощування кущових декоративних рослин

Доброго дня!

 

 

Опрацюйте матеріал

1. Загальна характеристика кущових декоративних рослин (калини, бузку, жасмину).

 

 Серед поширених рослин, які використовують для декоративного оформлення, є бузок, калина, жасмин тощо.

Бузок — кущова декоративна рослина заввишки до 5 м, з вели­кою кількістю гілок, на яких утворюються суцвіття з квітками, діаметром 2,5 см кожна. Зацвітають вони у травні і квітнуть упро­довж 20 днів. Квітки, залежно від виду рослини, можуть бути біло­го, оранжевого, фіолетового кольорів або їх відтінків. Квіти мають приємний, ароматний запах. Нині селекціонерами виведено близь­ко 300 видів бузку. Усі ці рослини невибагливі до вологи і родю­чості ґрунту, але краще ростуть і квітнуть на удобрених і добре об­роблених ґрунтах.

 

 

Листя блискуче, темно-зеленого кольору. Восени листя деяких видів бузку стають фіолетовими зверху і жовтими знизу, що робить рослину особливо декоративно привабливою.

 

Калина — гіллястий кущ або невелике (2—4 м) дерево. Листя на калині протягом літа зелене, а восени — жовтого, червоного, пурпу­рового кольорів з різними відтінками. Черешки листків довгі з булавоподібними залозками при основі. Квітки білі, пахучі. Плоди — чер­воні кулясті, зібрані у грона, достигають у жовтні і довго тримаються на гілках.

 

 

 

Калина зимостійка та вимоглива до вологи рослина, стійка до за­газованості повітря. її можна зустріти в лісах, на берегах річок, озер, боліт. Розмножується здерев'янілими та зеленими живцями, від­садками, насінням. Однак насіннєвий спосіб незручний тим, що по­требує тривалого періоду передпосівної підготовки, а також тим, що сіянці на два-три роки пізніше починають плодоносити. Офіційно за­реєстрованих сортів калини не існує. Проте вже виділено та розмно­жується сорт Київська садова № 1.

 

Жасмин — кущова рослина з духмяними квітами. Відомо близь­ко 300 її видів. Вирощується як декоративна рослина або для отри­мання з квіток ефірного масла, яке використовується в парфумерії, у харчовій промисловості для ароматизації виробів тощо.

 

 

2. Особливості планування озеленення території.

 

Декоративне оформлення присадибної ділянки розпочинають з розробки її плану. З цією метою на ньому наносять у масштабі розмір земельної ділянки, місця розташування будинку, надвірних ула­штувань, планують місця майбутніх клумб, газонів, бордюрів тощо.

 

  

 

Для прикрашання входу до присадибної ділянки використовують великі дерева, а по краях доріжок, алей — висаджують кущові де­коративні рослини. Кущові рослини заввишки 1—1,2 м, висаджені вздовж алей, доріжок, називають бордюрами.

 

 

Бордюри із кущових рослин восени періодично «стрижуть», надаю­чи їм певної геометричної форми, для їх формування можна використа­ти жасмин, бузок, калину та інші кущові рослини. Низькорослі кущові рослини висаджують на передньому плані, вищі дерева — на задньому плані, де вони виконують; захисну або фоноутворюючу функцію.

 

 

Формуючи декоративні насадження на присадибній ділянці, необ­хідно враховувати, що бузок, жасмин — світлолюбні рослини, гарно квітнуть при значному попаданні на них сонячного проміння. Менша їх квітність у затінених місцях. Калина порівняно менш вимоглива до світла, але більше потребує вологи, тому її часто висаджують для декоративного оформлення поблизу криниць, басейнів, фонтанів.

 

3. Особливості вегетативного розмноження рослин.

 

Розмножують кущові рослини вегетативно, здебільшого корене­вими пагонами. Для цього ранньою весною або восе­ни, після завершення цвітіння рослини, добре розрослі та розвинені кореневі паростки відкопують садовою лопатою і пересаджують на постійне місце. Цей спосіб має ряд переваг. Рослини швидко ростуть, повністю зберігають декоративні форми материнської рослини, тоді як вирощеним з насіння ці властивості вдається зберегти рідко.

 

 

Утворені кореневі паростки можна викопувати разом із коренем материнської рослини і не боятись, що вони можуть пошкодитись, а рослина — загинути. Навпаки, материнська рослина при цьому збільшує Кількість кореневих паростків та краще квітне.

 

4. Технологія висаджування та догляду за кущовими декоративними рос­линами.

 

Важливим етапом вирощування кущових декоративних рослин є висаджування. Практично його можна виконувати в будь-яку по­ру року з весни до осені. Проте кращий результат дає висаджування ранньою весною до початку активного росту рослини або восени піс­ля її цвітіння.

 

Крони кущових рослин формують ранньою весною до початку соковиділення або восени після завершення цвітіння, коли темпе­ратура навколишнього середовища не перевищує 4—5°С. при цьому видаляють секатором зламані, перекручені, пошкоджені, перехре­щені гілки та частини рослини, які можуть надати їй непривабли­вого зовнішнього вигляду. Необхідно стежити також, щоб під час відрізання пошкодженої або зайвої гілки не утворилось тріщин на основній частині рослини, відшарування чи ушкодження кори, над­то великих залишків частини гілки, що видаляється. При відрізан­ні товстих гілок садовою пилкою необхідно спочатку виконати над­різ з нижнього боку на 1/3 її діаметра, а потім продовжити цю саму операцію зверху.

 

Місця зрізування покривають спеціальною суспензією (варом), яка реалізується в торговельній мережі, або масляною фарбою світ­лого кольору. Квітки, що відцвіли, треба також обрізати, оскільки вони споживають із рослини поживні речовини. У результаті змен­шується їх доступ до тих частин рослини, що квітнуть.

 

Восени рослини необхідно підготувати до зимівлі. Листя в цей період краще не прибирати. Воно захищає кореневу систему від промерзання.

 Збирають листя весною. Проте, якщо в листі з'явились грибкові захво­рювання, шкідники або личинки, його краще знешкодити. 

26.04.2022

Тема:Охорона рослин.

Що таке Зелена книга?

Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угруповання, які також потребують охорони. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність створення Зеленої книги України -списку унікальних та типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують охорони. Слід зазначити, що Зелена книга вперше у світі створена саме в Україні (1997 p.), що свідчить про величезну увагу, яку надають охороні природи в нашій країні. У перше видання Зеленої книги України занесено понад 120 рослинних угруповань.

Неможливо здійснювати охорону окремих видів рослин чи інших організмів. Потрібно охороняти всю сукупність організмів, тобто угруповання, що населяють певну площу. Для цього створюють природоохоронні території: заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, заказники. Вони є національним надбанням.

Які природоохоронні території існують в Україні?

Природно-заповідний фонд нашої держави становлять ділянки суходолу й водойм, призначені для збереження природної різноманітності ландшафтів та організмів, які їх населяють.

Насамперед таку функцію виконують заповідники. Заповідники -природоохоронні установи загальнодержавного значення, які створюють з метою збереження у природному стані типових для даної місцевості або унікальних угруповань (мал. 234). У них заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання, збирання грибів і плодів, туризм. На території України заповідники створені в усіх природних зонах: мішаних лісів (Поліський, Рівненський), лісостеповій (Канівський, Розточчя, «Медобори»), степовій (Чорноморський, Асканія-Нова, Луганський, Український степовий, Дніпровсько-Орільський, «Дунайські плавні», «Єланецький степ»), у Гірському Криму (Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий) та на його південному узбережжі (Карадазький, Мис Мартьян), у Карпатах (Карпатський, «Горгани»), Особливу категорію становлять біосферні заповідники (Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні»), які мають міжнародне значення. У них здійснюють міжнародні наукові та природоохоронні програми.

Мал. 234. Заповідники «Медобори» (1) і Чорноморський (2)

Національні природні парки - природоохоронні установи, покликані зберігати всі види організмів, які там мешкають. Але, на відміну від заповідників, на їхній території може здійснюватися з дотриманням заповідного режиму організований туризм, різні форми відпочинку в природних умовах. В Україні існують такі національні природні парки, як Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Подільські Товтри», «Святі гори».

Заказники - природні території, створені з метою збереження й відтворення природних комплексів або окремих видів організмів.

Мал. 236. Національний ботанічний сад їм. М. Гришка

На їх території з дотриманням вимог охорони довкілля може здійснюватись обмежена господарська діяльність.

З метою вивчення, збереження та акліматизації рідкісних і типових видів як місцевої, так і світової флори створюють ботанічні сади (мал. 236). Але головне призначення цих закладів - виконання освітньо-виховної роботи, виховання у людей дбайливого ставлення до природи.

Чим характеризується природоохоронне законодавство України?

Зрозуміло, що охорона рослин, грибів і тварин неможлива без створення відповідної законодавчої бази. Закони регулюють усі питання, пов'язані з охороною довкілля та природокористуванням. Насамперед слід пригадати Основний Закон нашої держави - Конституцію України, на положеннях якої розробляють усі інші закони. Питання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів регулюються положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про рослинний світ». Усі питання, пов'язані зі створенням та діяльністю природоохоронних територій, регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

В Україні охорона довкілля здійснюється під керівництвом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Ця установа координує зусилля державних структур, наукових та освітніх закладів, громадських організацій у галузі охорони природи.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти:

Червона та Зелена книги, заповідник, національний природний парк

Запитання для контролю

1. Які типи природоохоронних територій ви знаєте?
2. Що таке заповідники?
3. Що таке національні природні парки?
4. Що таке заказники?
5. Які основні закони України спрямовані на охорону природи?
6. Що таке Червона книга?
7. З якою метою створена Зелена книга України?

Поміркуйте

Які природоохоронні території є у вашій місцевості? Які види живих організмів вашої місцевості потребують охорони?

21.04.2022

Тема:Охорона рослин. Рослини, занесені до Червоної книги України. Заповідники, національні природні парки України

Сьогодні  ви дізнаєтеся про охорону рослин, ознайомитеся з рослинами, які занесені до Червоної книги України. Довідаєтеся про заповідники та національні природні парки України.

Життя людей без рослин важко уявити. Вони дають їжу, одяг, ліки, прикрашають житло.

• Які ви знаєте їстівні рослини?

Через вирубування лісів, розорювання лук, осушення боліт багато дикорослих рослин стали рідкісними або взагалі зникли. Зриваючи квіти, люди знищують майбутні плоди, а отже, і нові рослини.

Щоб зберегти рідкісні рослини, в Україні прийнято Закон про охорону рослинного світу та створено Червону книгу України. Цю книгу так назвали тому, що червоний колір є сигналом заборони. Рослини, які внесені до Червоної книги, перебувають під охороною. Їх заборонено знищувати.

У наш час у Червону книгу записано 826 рідкісних, вразливих і зникаючих видів рослин, які ростуть на території України. Зроблено їх короткі описи, місця поширення, чисельність, причини зникання та заходи, необхідні для їх охорони.

Червона книга України

Діти, запам’ятайте!

Збирати рослини, занесені до Червоної книги, їх плоди та насіння заборонено. Невиконання цих вимог може призвести до зникнення рідкісних рослин не тільки на території певної місцевості, але й всієї України.

Лілія лісова

Півонія вузьколиста

Зозулинець

Деякі із рідкісних рослин, які внесені до Червоної книги, вражають своєю красою. Наприклад, лілія лісова, півонія вузьколиста, зозулинець та інші.

Для збереження рослин у природному стані, їх вивчення, охорони довкілля та ефективного використання природних ресурсів створені заповідники. Заповідник — це територія, на якій зберігається рослинний світ у природному стані. Це своєрідний еталон природи. У цьому місці людині заборонено проводити господарську діяльність і втручатися в життя природи. Заповідники охороняє держава. Їх територія позначається охоронними знаками.

Незайманий степ (біосферний заповідник «Асканія-Нова»)

В Україні помилуватися первозданною природою можна в біосферних заповідниках «Асканія-Нова» (Херсонська область), «Розточчя» (Львівська область), Карпатському біосферному заповіднику (Закарпатська область), Дунайському біосферному заповіднику (Одеська область) та інших.

Побачити красиві пейзажі можна в національних природних парках України. Національний природний парк — це природоохоронна територія. Тут діяльність людини обмежена задля збереження природи. На відміну від заповідників, де людям заборонено взагалі втручатися, у національних парках можна вести господарську діяльність, відпочивати, збирати гриби, ягоди тощо. Національні природні парки різні за розмірами. Наприклад, парк «Голосіївський» розташований у Києві, а парк «Дністровський каньйон» займає частину Тернопільської області.

Запам’ятайте

Національний природний парк — природоохоронна територія, на якій діяльність людини обмежена для збереження природи.

Природний заповідник — природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, створена з метою збереження рослинного і тваринного світу в природному стані.

Червона книга України — державний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їхнього збереження й відтворення.

Запитання

• 1. Чому зникають рослини?
• 2. Куди записують рідкісні та зникаючі види рослин?
• 3. Чому Червона книга отримала таку назву?
• 4. Назвіть декілька рослин, внесених до Червоної книги.
• 5. Навіщо створені природні заповідники?

16.04.2022

Тема:Квітково-декоративні рослини

Розмножують більшість однорічних та дворічних квітково-декоративних рослин насінням. Багаторічні розмножуються різними способами: поділом куща, кореневих бульб, бульбоцибулин тощо. Висаджують квітково-декоративні рослини весною. Час висадки в ґрунт залежить від виду рослини, того, як вона переносить весняні приморозки.

Догляд за рослинами індивідуальний. Проте більшість з них люблять світло й вологу. Поки рослина росте, її потрібно достатньо поливати. Щойно почнуть формуватися суцвіття, полив потрібно зменшити, щоб волога не застоювалася. Від цього рослини гниють і не цвітуть. Ґрунт потрібно розпушувати та підживлювати добривами. Високі рослини треба підв’язувати, щоб не ламалися.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

Виберіть правильний варіант відповіді.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

1. Користуючись підказкою, напишіть у зошиті назви квітково-декоративних рослин:

Підказка: айстри, братки, флокси, тюльпани.

2. Напишіть у зошиті, як потрібно доглядати за квітково-декоративними рослинами.

12.04.2022

Тема:Багаторічні рослини: жоржини, гладіолуси, флокси, іриси

На попередньому занятті ви дізналися про дворічні квітково-декоративні рослини: маргаритки, братки, мальви, зовнішній вигляд та особливості їх вирощування. 

Пригадайте, які рослини називаються дворічними. Назвіть дворічні квітково-декоративні рослини. 

Сьогодні на занятті ви дізнаєтеся про такі багаторічні квітково-декоративні рослини як жоржини, гладіолуси, флокси та іриси.

Серед квітково-декоративних рослин є багаторічні. Такі рослини живуть більше двох років. Більшість із них цвітуть і плодоносять регулярно, зазвичай щороку. За умови теплого і м’якого клімату трав’янисті багаторічні рослини ростуть безперервно. При помірному кліматі їх зростання обмежене теплою порою року. До багаторічних декоративних рослин відносять жоржини, гладіолуси, флокси, іриси, тюльпани та інші. У цих рослин щороку можуть відмирати надземні пагони. Але під землею зберігаються укорочені пагони, кореневища з бруньками і коренями.

Квітка жоржини

Часто на квітниках можна побачити жоржини. Стебла в жоржин товсті, гіллясті, всередині порожнисті. Висота цієї рослини різна, залежно від сорту. Карликові жоржини ростуть до 30 сантиметрів, клумбові — до 60-80 сантиметрів. Високорослі жоржини сягають вище 2 метрів.

Листки в жоржини темні, великі, складні, на довгих черешках. Квітки зібрані в суцвіття — кошики. Суцвіття великі, без запаху. Квітки мають різне забарвлення: біле, жовте, рожеве, червоне, строкате. Цвітуть жоржини від кінця липня до перших заморозків.

Після цвітіння наземна частина рослини відмирає. Восени, після перших заморозків, стебло рослини обрізають на висоті до 15 сантиметрів. Його викопують разом з кореневими бульбами. Це потрібно робити в суху погоду, щоб бульби добре просохли. Зберігати їх потрібно в сухому, темному місці.

Розмножують жоржини поділом кореневих бульб. Роблять це, коли із старих стебел проростають нові паростки, а на бульбах утворюються молоді корінці. Поділяють бульби обережно. У кожній частині має бути корінь і один-два паростки. Висаджують кореневі бульби в ґрунт після весняних приморозків.

Часто на клумбах висаджують гладіолуси. У цієї багаторічної рослини стебла прямі, висотою від 50 сантиметрів до 1 метра. Деякі сорти виростають заввишки до 2 метрів. Листки у гладіолусів довгі, тонкі, загострені на кінцях, мають блакитно-зелений колір. Листки змикаються навколо стебла, надаючи йому додаткової міцності.

Квітки гладіолусів зібрані в колосовидне суцвіття. Вони мають різне забарвлення: біле, жовте, рожеве, червоне, фіолетове. Цвітуть гладіолуси від кінця липня до початку жовтня.

Клумба з жоржинами

Квіти гладіолусів

У землі зберігаються бульбоцибулини гладіолусів. Восени їх викопують, підсушують і зберігають у прохолодному сухому приміщенні. Розмножують гладіолуси висаджуванням бульбоцибулин. Найкращим місцем для посадки вважається сонячна й безвітряна клумба. Щоб вітер не зламав рослину, її треба підв’язати.

На клумбах скверів, парків висаджують флокси. Це багаторічні рослини. Вони ростуть на одному місці декілька років. Стебло у флокса прямостояче, зелене і тонке. Висота стебла різна: від 20 до 150 сантиметрів. Стебло вкрите продовгуватими, видовженими зеленими листками овальної форми. Листкова пластинка має короткий черешок.

Квітки флокса невеликого розміру, з п’ятьма пелюстками, зібрані в суцвіття. Приємно пахнуть і мають різне забарвлення: біле, рожеве, червоне, фіолетове. Цвітуть флокси з червня до перших морозів.

Восени рослина засихає, а корінь зимує в землі. Розмножують флокси переважно поділом куща. Навесні, щойно розтане сніг і з’являються перші паростки, кущ викопують. Його очищають від землі й гострим ножем розрізають на кілька частин. У кожній частині повинно бути декілька паростків з коренями. Їх висаджують у підготовлений ґрунт і поливають. Флокси добре переносять пересаджування.

Флокси добре ростуть на сонячних місцях. Їм достатньо поживних речовин із ґрунту, тому їх не потрібно часто пересаджувати. Як правило, флокси пересаджують кожні 5 років.

Клумба з гладіолусами

Квіти флокса

Клумба з флоксами

Поширеними багаторічними рослинами є іриси (півники). Вони мають довге пряме стебло з квіткою на вершині. Деякі види ірисів мають повзуче кореневище, інші — ростуть із бульб. В ірисів довгі, вузькі, мечоподібні листки.

Квітки ірисів складаються з шести пелюсток. Три пелюстки вигнуті донизу, а три вгору. Квіти мають приємний аромат і різне забарвлення: біле, жовте, рожеве, червоне, синє, фіолетове з різними відтінками. Саме розмаїття кольорів й стало причиною назви цієї рослини. У перекладі з грецької мови слово «ірис» означає «веселка». Період цвітіння ірисів — з кінця весни до середини літа. Деякі сорти ще раз зацвітають восени.

Іриси у вирощувані та догляді зовсім невибагливі. Зими вони не бояться. Їх можна садити і навесні, і восени, і влітку після цвітіння. Головне, не забувати пересаджувати іриси кожні 3-4 роки. Інакше вони вироджуються, розростаються і припиняють цвісти. Іриси висаджують у місцях, де багато сонця й вологи.

Варто пам’ятати, що за багаторічними декоративними рослинами потрібно доглядати. Їх потрібно поливати, але не перенасичувати землю водою. Тоді корені та бульбоцибулини не згниватимуть. Ґрунт потрібно розпушувати та підживлювати добривами. Високі рослини треба підв’язувати, щоб не ламалися. У рослин, які бояться морозів, необхідно викопувати кореневу систему й висаджувати знову весною.

Квіти ірисів

Клумба з ірисами

Запам’ятайте

Багаторічна трав’яниста рослина — це рослина, яка живе більше двох років.

Квітково-декоративні рослини — це дерева, кущі й трав’янисті рослини, які вирощують для прикрашання вулиць, парків, будинків.

Культурна рослина — рослина, яку вирощують та за якою доглядають люди для своїх потреб.

Запитання

• 1. Які рослини називаються багаторічними?
• 3. Розкажіть про одну з багаторічних квітково-декоративних рослин (жоржини, гладіолуси, флокси та іриси).
• 4. Як потрібно доглядати за багаторічними квітково-декоративними рослинами?

07.04.2022

Тема:Дворічні квітково-декоративні рослини: маргаритки, братки, мальви. Зовнішній вигляд та вирощування

На попередньому уроці ви дізналися про однорічні декоративні рослини — красолю, петунію, айстри та чорнобривці. Пригадайте, що таке квітково-декоративні рослини. Де висаджують квітково-декоративні рослини? 

Сьогодні  ви дізнаєтеся про дворічні квітково-декоративні рослини: маргаритки, братки, мальви, їх зовнішній вигляд та особливості вирощування.

Серед квітково-декоративних рослин є дворічні. У таких рослин на першому році життя формуються листя, стебла й коріння, а на другому — квітки, плоди і насіння. До них належать маргаритки, братки, мальви та інші.

Окрасою будь-якої квіткової клумби є маргаритка. Це невелика, дуже красива трав’яниста рослина. У перший рік життя в рослини з’являється щільна розетка листя лопатоподібної або овальної форми. Другого року утворюються стебла висотою до 30 сантиметрів, які закінчуються квітками, зібраними в суцвіття. Листки ростуть лише в нижній частині стебла. Квітки мають безліч відтінків: від білого до жовтого, рожевого, фіолетового й навіть синього. Рослина цвіте навесні і в першій половині літа. Якщо літо не дуже спекотне, то маргаритки квітуватимуть довше.

Квіти маргариток

Маргаритки не вибагливі. Ростуть на будь-якому ґрунті. Проте цвітуть краще на сонячному місці, і коли земля має багато гумусу. Вони не люблять зайвої вологи.

Розмножуються маргаритки насінням. Його висівають у червні-липні в ґрунт. Через 7-10 днів з’являються сходи. У серпні їх пересаджують на постійне місце на відстані щонайменше 20 сантиметрів один від одного.

Квітки мальви великі та яскраві, розташовані на довгих квітконіжках. Мають різне забарвлення: біле, жовте, рожеве, червоне. З квіток утворюються сухі плоди.

Мальви полюбляють пухкий ґрунт й добре освітлені місця. Рослина стійка до посухи. На відкритих ділянках стебла рослин потрібно підв’язувати, щоб не зламалися. Мальва погано росте в місцях, де сильні протяги й вітри. Дуже не любить затінених місць: якщо їй не вистачатиме сонця, мальва взагалі не зацвіте.

Розмножують мальви насінням. Його сіють на розсаду в теплицях у травні-липні, або у відкритий ґрунт у кінці червня. Насіння розсипають по поверхні, злегка присипаючи землею.

Квіти мальви

Клумба з мальвами

Доглядаючи за мальвами, потрібно пам’ятати, що поливають їх рідко — не частіше одного разу на тиждень. Ці квіти не люблять вологи. Також потрібно видаляти бур’яни, особливо весною, коли мальви невеликого розміру. На зиму квіти потрібно вкривати опалим листям.

Запам’ятайте

Квіткові-декоративні рослини — це дерева, кущі й трав’янисті рослини, які вирощують для прикрашання вулиць, парків, будинків у населених пунктах.

Дворічна трав’яниста рослина — це рослина, у якої на першому році життя формуються листя, стебла й коріння, а на другому — квітки, плоди й насіння.

Запитання

• 1. Які рослини називаються дворічними?
• 3. Розкажіть про одну з дворічних квітково-декоративних рослин (маргаритки, братки або мальви).
• 4. Як потрібно доглядати за дворічними квітково-декоративними рослинами?
• 5. Як розмножують квітково-декоративні рослини?

Завдання

• 1. Накресліть у зошиті таблицю й заповніть її. Визначте, які рослини належать до однорічних, а які — до дворічних.

Назва рослини	Однорічна	Дворічна
Айстри
Братки
Красоля
Мальви
Маргаритки
Петунія
Чорнобривці

• 2. Запишіть у зошит квітково-декоративні рослини, які висаджені на клумбах вашого закладу освіти.

04.04.2022

Тема:Різноманітність квітково-декоративних рослин. Однорічні рослини: красоля, петунія, айстри, чорнобривці

Під час вивчення розділу «Квітково-декоративні рослини» ви дізнаєтеся про різноманітність рослин, які вирощують для прикрашання площ, скверів, вулиць і дворів.

Сьогодні  ви дізнаєтеся про такі однорічні декоративні рослини як красоля, петунія, айстри та чорнобривці.

Протягом багатьох років люди намагаються прикрашати не тільки власні помешкання, але й вулиці, парки та сквери. З цією метою й використовують квітково-декоративні рослини. Вони мають красиві, помітні й запашні квіти. Більшість з них — це трав’янисті культурні рослини. Вони поділяються на однорічні, дворічні та багаторічні.

• Пригадайте, чим відрізняються однорічні рослини від дворічних.

Серед однорічних квітково-декоративних рослин найбільш поширеними є красоля, петунія, айстри, чорнобривці та інші.

Красоля має красиві квітки. Їх використовують у садових композиціях — на клумбах, для озеленення альтанок, створення живих огорож тощо. Красоля має м’ясисте, соковите, гладке, розгалужене стебло. У більшості рослин воно витке. Проте в деяких сортів красолі стебла короткі й прямостоячі. Вона має круглі листкові пластинки з довгими черешками. На листку добре помітні білуваті жилки. Поверхня листків відштовхує воду.

Водовідштовхувальна властивість листка красолі

Квітки красолі мають різні кольори — від темно-червоного до блідо-жовтого. Вони ростуть на стеблі поодинці, мають великий розмір і приємно пахнуть. З квіток красолі утворюються плоди з насінням. Коли плоди достигають, вони опадають. Опалі плоди збирають, добре просушують і зберігають до весни. Висівають їх у травні відразу в ґрунт. Красоля живе тільки одне літо — з весни до осені.

Однією з найкрасивіших рослин є петунія. Вона цвіте з літа до перших заморозків. Це невисока рослина з тонким гіллястим стеблом. Існує багато сортів. Вони відрізняються за кольором і величиною квіток, формою кущів і висотою. Листки прості, з короткими черешками.

Квітки в петунії одиничні, на довгих квітконіжках, з приємним запахом. Квітки мають різний колір: білий, рожевий або фіолетовий. Після запилення з квіток утворюються плоди з дрібним коричневим насінням.

Розмножується петунія насінням. Його висівають у березні в ящики із землею. Сходи з’являються через 10-14 днів. На початку червня молоді рослини висаджують у ґрунт. За петунією легко доглядати. Вона не боїться прямих сонячних променів і дуже рясно цвіте з весни аж до приморозків.

Невибагливою квітково-декоративною рослиною є айстра. Вона цвіте із середини літа до пізньої осені. Айстра дуже чутлива до поливу. Нашкодити може як надмірне зволоження ґрунту, так і тривала посуха.

Стебло в рослини прямостояче і гіллясте. Листки прості, із зубчиками по краях. Квітки мають різну форму та розмір і зібрані в суцвіття — кошики. Квітки схожі на зірочки, з жовтою серединкою, мають різне забарвлення: біле, рожеве, червоне, жовте, синє і фіолетове. Після запилення з квіток утворюється насіння.

Красоля

Петунія

Насіння айстри висівають у березні в парниках. Після висівання сходи з’являються через 7-10 днів. У кінці травня молоді рослини пересаджують у ґрунт. Айстри стійкі до цієї процедури. Рослину пересаджують разом із грудкою землі навколо корінців. Це роблять обережно, щоб не пошкодити кореневу систему.

Залежно від висоти стебла айстри висаджують на клумбах, терасах, балконах тощо.

В Україні дуже полюбляють чорнобривці. Вони довго й буйно цвітуть і мають специфічний аромат. Стебла в рослини гіллясті, утворюють широкі густі кущі. Існує багато сортів чорнобривців. Більшість рослин мають висоту від 20 до 40 сантиметрів. Листки розсічені, вузькі, гострі. Квітки чорнобривців яскраві, різних відтінків, від світло-жовтого до темно-червоного кольору. Цвітуть чорнобривці дуже рясно з червня до перших заморозків.

Чорнобривці добре ростуть у затінених місцях, легко переносять засуху, невимогливі до ґрунту. Вони теплолюбні, не переносять заморозків. Висаджувати їх потрібно в місцях, захищених від північних вітрів.

Квіти айстр

Клумба з айстрами

Квіти чорнобривців

Клумба з чорнобривцями

Поки квіти ростуть, поливати їх потрібно достатньо. Проте щойно почнуть формуватися суцвіття, полив потрібно зменшити. Так волога не буде застоюватися. Від цього рослини гниють і не цвітуть. Чорнобривці потребують регулярного прополювання та розпушування ґрунту.

Саджати чорнобривці не складно. Висівають насіння у відкритий ґрунт. Робити це потрібно в травні, коли земля достатньо прогріється. Необхідно зробити сапкою борозну приблизно 5 сантиметрів завглибшки, пролити її водою, висіяти в борозну насіння і присипати його землею. За кілька тижнів з’являться паростки чорнобривців.

Запам’ятайте

Квітково-декоративні рослини — це дерева, кущі й трав’янисті рослини, які вирощують для прикрашання вулиць, парків, будинків у населених пунктах.

Однорічна трав’яниста рослина — це рослина, яка протягом одного року проростає із насіння, квітує, дає плоди з насінням і відмирає.

Культурна рослина — рослина, яку вирощують та доглядають люди для своїх потреб.

Запитання

• 1. Що таке квітково-декоративні рослини?
• 2. Де висаджують квітково-декоративні рослини?
• 4. Які квіти ростуть на клумбах вашого закладу освіти?
• 5. Розкажіть про одну з квітково-декоративних рослин (красолю, петунію, айстри чи чорнобривці).
• 6. Як потрібно доглядати за квітково-декоративними рослинами?
• 7. Як розмножують квітково-декоративні рослини?

28.03.2022

Тема:Екологічне заняття "Збережемо первоцвіти"

Перші чудові квіти після тривалої зими тішать нас своєю красою, їм не страшні ані сніг, ані злі морози. Первоцвіти – безцінний дар природи, перша посмішка весни, прикраса лісів! До примхливої природи ці ранні квіти чудово пристосувались. Але у них є інший ворог, від якого важко врятуватися — це ми з вами. Прогулянка до лісу ранньої весни – просто спокуса. Руки так і тягнуться до квітів… Але не поспішайте рвати це диво!

Збираючи і продаючи первоцвіти — ми губимо їх, купуючи допомагаємо губити. Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж пошкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки. Всі вони потребують нашого захисту. Квітка у вазі — полонянка, яка приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за вами у ліс.

Перегляньте відео про первоцвіти

https://youtu.be/MukK0DDgCVQ

Завдання:

1.Зробити фото-перелік первоцвітів на домашній клумбі

2.Намалювати малюнки первоцвітів

3.Виготовити буклети "Збережемо первоцвіти"

24.03.2022

Доброго дня!

Тема:Горшечкова культура квітів

Опрацювати поданий матеріал

Якщо людина прагне, щоб його домашні квіти виглядали красиво і привабливо, вона обов’язково буде придивлятися і прислухатися до тих, хто вже має досвід у цій справі і каже, що мало придбати кімнатні квіти, необхідно обрати для них відповідний горщик. Від розмірів горщика буде залежати те, як буде себе почувати в ньому квітка, від його форми і кольору – як вона буде гармоніювати з інтер’єром приміщення, і нарешті, квітникарю просто треба мати на увазі, які види горщиків взагалі існують для таких цілей.

Мабуть, ніхто не буде заперечувати той факт, що глиняні горщики для кімнатних рослин і квітів є найбільш вдалими від усіх інших. Вони масивні і стійкі на поверхні, а матеріал, з якого вони зроблені, тобто глина, є екологічно чистим, що вже позитивно позначається на виборі такого горщика. Глиняні горщики не будуть негативно впливати не тільки на рослини, що «живуть» у них, але і на людину, тому що не виділяють в повітря шкідливих речовин.

Тим не менше у глиняних горщиків є свої недоліки, які, насамперед, полягають в їх розмірах та неестетичному зовнішньому вигляді, який здатний вписатися далеко не в кожен інтер’єр. Тому квітникарі ретельно маскують такі горщики, закриваючи їх червоно-коричневі стандартні корпуси декоративним папером або іншими матеріалами. Звичайно, можна купувати й розмальовані глиняні горщики. Правда у них вже є істотний недолік – вони практично не пропускають повітря, необхідне для коріння рослин. Хоча з повітрям нерідко потрапляють крізь пори глиняного горщика шкідливі організми і грибки, що набагато ускладнює догляд за рослинами.

Глиняні горщики для квітів.

Дещо краще глиняних горщиків будуть пластикові. В даний час випускаються пластикові горщики різних забарвлень, що дозволяє підбирати їх під інтер’єр квартири. До того ж такі горщики дуже зручні і практичні, їх легко можна помити проточною водою з милом і вони дуже легкі.

Пластикові горщики для квітів.

Незалежно від того, з якого матеріалу придбаний горщик, він повинен мати правильну форму, найпоширеніша форма – кругла. Якщо квітка росте в такому горщику, то її дуже легко виймати з нього, при необхідності пересадки рослини, чого не скажеш, наприклад, про горщики квадратної форми або з загнутими всередину краями.

Крім того, горщик повинен бути ідентичний розмірам рослини, адже у великому горщику вона просто зникне або буде часто хворіти, а в маленькому – зупиниться в рості.

Перегляньте цікаве відео за посиланням "Розумний горщик"

https://youtu.be/EOScieRP2Rs

 

 

Особливості вирощування

Рослини, вирощені в горщику або контейнері, повинні мати добре розгалужену кореневу систему, характерну для виду/сорту. Рослини повинні бути добре вкорінені і розташовуватися в контейнері прямо. Контейнер повинен бути заповнений субстратом не менше ніж на 90%. Весь обсяг субстрату повинен бути заповнений кореневою системою. Коріння рослин не повинні дуже сильно проростати через дренажні отвори контейнера. В іншому випадку після пересадки можливі проблеми з приживлюваністю порушеної кореневої системи. Грунтопокривні багаторічники повинні покривати не менше 80% поверхні субстрату в контейнері.

 14.03.2022

Тема:Сюжетна аплікація із природного матеріалу за власним задумом.

Сьогодні на занятті ми будемо виготовляти аплікацію з природного матеріалу: листя, трав, квітів.

У світі існує величезна кількість матеріалів, які прийнято називати «природні». Із самої назви ставати ясно, що до природних матеріалів відносяться все те, що рясно підносить нам сама природа. Це предмети, які ми часом навіть не помічаємо, і все те, що легко можна знайти, ледь вийдеш на прогулянку: гілочки, сучки, квіти, листя, шишки, солома, жолуді, хвоя, трава і т.д.

Виготовлення іграшок та інших виробів з природного матеріалу - цікава справа, але разом з тим - це праця. Майже ювелірний, копіткий, хоча захоплюючий і дуже приємний, особливо - своїм результатом. Робота рослинним природним матеріалом має велике значення для всебічного розвитку молодшого школяра. Зустріч з природою незмінно розширює уявлення дітей про навколишній світ, вчить їх уважно вдивлятися в різні явища. Коли з прогулянки діти приносять жолуді, шишки, гілки, а з екскурсії квіти, хвою, то починається вивчення цих скарбів. Хлопці довго розглядають зібраний матеріал, перебирають його, обмацують і обстежують. А це в свою чергу, сприяє запам'ятовуванню форми, фарб, та інших властивостей кожного виду матеріалу. Наприклад, діти дізнаються, що горіхи бувають по формі - круглі або довгасті, по забарвленню - коричневі або світло-жовті, їх поверхня - горбиста або шорстка. Що жолуді овальні, блискучі, жовтувато-коричневі; хвоя - колючий і ламка. 

Аплікаційні роботи з природних матеріалів можуть бути зроблені з:

1) Соломи - це незвично привабливо: вони відливають золотом, перламутром і вони чудово вписуються в інтер'єри сучасних приміщень. Учні легко справляються з предметної аплікацією з соломи.

2) засушені листя, квітів. - це дуже оригінальні композиції із стручків акації, з соломки, крупи, гілочок квітів. Захоплююче, цікаво і корисно спілкування з природою. Воно розвиває творчість, мислення, спостережливість, працьовитість, художній смак. Заняття з рослинами сприяють вихованню у дітей любові до рідної природи, дбайливого до неї ставлення.

3) Аплікації можуть бути зроблені з насіння, кісточок, різних горіхів, тополиного пуху, шкаралупи, черепашок, камінчик і т.д.

Перегляньте майстер-клас "Аплікації з сушеного листя" за посиланням

https://youtu.be/3MiZgjU8phw

Листя яких дерев можна використати в нашій роботі? Спробуйте відгадати назву дерев, листя яких нам знадобиться.

Демонстрація та аналіз зразка

1. Природа дарує нам безліч різноманітних форм, які самі по собі можуть стати основою для цікавої композиції. Осіннє листя — це багатство кольорів та силуетів! Спробуйте створити з них цікаві композиції.

2. Розгляд зразків «Зайчик», «Грибок», «Чарівна пташка», «Метелик», «Рибка».

Порядок роботи ( для менших вихованців)

• Визначте, який предмет ви будете виготовляти.

• Доберіть відповідне листя (частини листя). Можна обрізати їх ножицями для отримання необхідної форми.

• Зробіть ескіз аплікації.

• Викладіть листя на папір.

• Обережно користуючись клеєм, наклейте частини листя.

• Промокніть серветкою.

• Дайте аплікації висохнути.

Старші виготовляють сюжетну композицію на вибір