2. Розглянь зображення на с. 87. Пригадай ці твори. Розподіли їх на фольклорні та композиторські.
3.Послухай російську народну пісню.
Опиши характер і музичну мову цього твору.
4. Розспівування.
5. Проспівай пісню "У полі береза стояла" каноном.
6. Прослухай фрагмент фіналу Четвертої симфонії.
7. Послухай пісню "Дударики" музика С. Ткачука, слова В. Михайлищука.
8. Вивчи слова та виконай її.
26 березня Від прелюдії - до молитви. Вивчення пісні "Сонячні краплини".
1. Прочитай текс с. 112. Дізнайся про німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха та французького композитора Шарля Гуно, які створили Прелюдію "Аве Марія".
2. Послухай Прелюдію до мажор Й. С. Баха. Поміркуй, чим зачарувала музика цього твору Ш. Гуно.
3. Вокально - хорові вправи.
4. Які думки і почуття викликали в тебе живописний та вокальні твори?
5. Знайомство з піснею "Сонячні краплини".
6. Розучи пісню та виконай, передаючи її легкий характер.
23 квітня "Музика мандрує світом"
Матріал до уроку тут. с.136 - 141. прочитай та вивчи пісню "Пісенька друзів".
Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.
Відомості про українські веснянки
Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки.
До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни.
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). Виконаймо й ми одну з них!
Наприклад, українську веснянку «Соловеєчку, сватку, сватку».
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак сіють?
Ось так, ось так, ось так сіють мак!
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак росте?
Ось так, ось так, ось так росте мак!
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак цвіте?
Ось так, ось так, ось так цвіте мак!
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак зріє?
Ось так, ось так, ось так зріє мак!
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак ріжуть?
Ось так, ось так, ось так ріжуть мак!
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак їдять?
Ось так, ось так, ось так їдять мак!
Прослухайте :https://www.youtube.com/watch?v=CI8ll_Qvt5Q
Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
А також ми ширше познайомилися із традиціями зустрічі весни в Україн
Казка „Колискова Дряпушкові”
Він був ще зовсім маленький і дуже пухнастий – такий собі світло-сірий клубочок, але оченята вже блищали пустотливими зеленими вогниками і маленькі лапки міцно трималися за іграшки, скатертини і долоні Великих людей у його новому домі. Мабуть, тому кошеня і назвали Дряпушком.
Ще в будинку жила дівчинка. Вона була маленька, але здавалася Дряпушкові (та й собі) цілком дорослою. І поводилася відповідно, особливо щодо кошеняти. Навіть колискову йому співала. Так, так, справжню колискову пісню. Дівчинка склала її сама, бо серед маминих колисанок потрібної не знайшлося.
Пройшло три роки. Дівчинка підросла і стала готуватися до школи. Її життя сповнилося новими думками і справами, але колискова пісенька Дряпушкові залишилася обов‘язковою. І великий зеленоокий пухнастий красень-кіт не міг заснути, не почувши знайомої мелодії.
«Що буде з Дряпушком, коли я піду до школи?» - хвилювалася дівчинка. І тоді придумала: навчу колискової бабусю – хай вона співає.
Добра і лагідна бабуся одразу ж погодилася співати колискову. Дівчинка їй і каже: «Я починатиму, а ти запам’ятовуй і співай за мною, але вступай трохи пізніше»
Раз проспівали, другий, третій… Дряпушкові так сподобався спів бабусі й дівчинки, що він аж підспівував від задоволення.
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української народної пісенної творчості – колисковими піснями – і вивчили її.
22 жовтня " ІСТОРИЧНІ ПІСНІ"
Вступ
Сьогодні ми познайомимося з новим жанром української пісенної творчості.
Щоб визначити це, послухайте відому українську народну пісню „Ой на горі та й женці жнуть” і поміркуйте, про що в ній розповідається. Це допоможе вам визначити її жанр.
Відомості про особливості жанру історичних пісень
… Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…
Отже, ця пісня про козаків. А козацтво є сторінкою нашої історії. Тому і пісні, в яких головними героями є історичні особи або безіменні герої, подвиги яких викарбувалися в народній пам’яті, називають історичними.
Історичні пісні здебільшого виникли у вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило, були учасники подій або їх свідки, котрі фіксували засобами слова та музики все побачене, пережите в деталях і подробицях.
Перші історичні пісні, що дійшли до нас із часів, коли українські землі були під владою Золотої орди, відтворюють важке життя народу під монголо-татарським гнітом.
На початку XVI ст. зародилося козацтво. У середині цього століття сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападів. Саме пам’ять про героїв цієї боротьби донесла до нас маршова козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть».
Розучіть її. Зверніть увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.
Розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
1.Ой на горі та й женці жнуть, (Двічі)
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2. Попереду Дорошенко (Двічі)
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3. А позаду Сагайдачний, (Двічі)
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!
Сьогодні на прикладі української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть” ми познайомилися з історичними піснями – жанром української пісенної творчості, а також дізналися, що головними героями цих пісень є історичні особи.
Дистанційне навчання 2019-2020 н.р.
Мистецтво, що єднає душі. Включи відео та попрацюй. С.142 - 147.
30 квітня.
Тема.Музичні подорожі в часі.
Попрацюй, включивши відео вивчи теорію та послухай музику.
Послухай мелодію пісні "Цвіт землі".Вивчи слова з підручника с.152, попробуй поспівати сам.
7 травня.
Тема. Українська музика у світі.
1. Переглянь відео.
2. Попрацюй з підручником с. 154 - 158.
3. Розучи пісню "Калинова Україна".
15 травня
Тема. Мелодії останнього дзвоника.
Переглянь відео та згадай.
21 травня.
Тема.Десять завдань для перевірки знань.
28 травня.
Тема.Прощай початкова школа.
Вивчи пісню" Прощавай, початкова школо."
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.